«Антивоєнні настрої білорусів неможливо знищити жодною «кувалдою» пропаганди» – результати дослідження Білоруської аналітичної майстерні

Нещодавно Білоруська аналітична майстерня (БАМ) оприлюднила результати свого останнього соціологічного дослідження.

Журналісти «Свободи» звернулася до керівника майстерні, професора Андрія Вардомацького з проханням прокоментувати результати. Згідно з опитуваннями БАМу, у відповідях на питання про вибір між союзом з рф і вступом Білорусі до ЄС частка прихильників союзу з росією трохи зросла — з 46% у березні 2022 року до 51-53% у наступних хвилях опитувань. При цьому частка прихильників євроінтеграції зменшилася приблизно з 30% до 22–25%. Які причини цього зсуву?

На початку війни експерти прогнозували, що результатом війни стане погіршення ставлення білорусів до росії та союзу з нею. Сталося навпаки: зростання проросійських настроїв, збільшення частки прихильників союзу з росією.

Пояснення цьому – ситуація в медіапросторі, зміни в ньому. Наратив білоруських державних ЗМІ значною мірою став ідентичним до наративу російських державних ЗМІ. Російські ЗМІ поглибили своє проникнення в медіапростір Білорусі, в тому числі в Інтернет. А недержавні білоруські ЗМІ, кажучи дипломатично, здебільшого перестали бути гравцями білоруського медіапростору.

Сукупним результатом впливу цих чинників стало незначне зростання частки прихильників інтеграції з росією в питанні геополітичного вибору. Проте важливим результатом нашого дослідження є те, що зростання проросійських настроїв припинилося. Три останні дослідження показують відсутність позитивної динаміки.

– Наскільки цей зсув спостерігається у відповідях на інші питання, пов’язані з росією та її політикою, насамперед військовими діями проти України? Ті, хто за союз з рф в дихотомічному питанні, вони також за росію у війні, і за присутність російських військ в Білорусі, і за російську тактичну ядерну зброю в Білорусі?

— Пропоную вашій увазі графіки, які описують залежність, зв’язок «військових» показників із геополітичним вибором. Цей вибір визначається відповідями на запитання «Як ви вважаєте, у якому союзі держав було б краще жити білорусам — у Євросоюзі чи в союзі з росією?». Серед прихильників союзу з росією до розміщення російських військ на території Білорусі позитивно ставляться 77%, а серед прихильників вступу Білорусі до Євросоюзу – лише 7%. Дуже промовисто і очевидно. Те ж можна спостерігати і за іншими показниками. Таким чином, можна встановити зв'язок, і досить тісний, між геополітичним вибором і ставленням до конкретних сюжетів, пов'язаних з війною росії проти України.

У повідомленні було дано відповіді на запитання «Як ви вважаєте, у якому союзі держав було б краще жити білорусам — у Європейському Союзі чи в союзі з росією?» і «Чи схвалюєте ви дії росії в поточному збройному конфлікті з Україною?»

У повідомленні було дано відповіді на запитання «Як ви вважаєте, у якому союзі держав було б краще жити білорусам — у Європейському Союзі чи в союзі з росією?» і «Як ви ставитеся до того, що нинішня влада ввела російські війська в Білорусь?»

У повідомленні було дано відповіді на запитання «Як ви вважаєте, у якому союзі держав було б краще жити білорусам — у Європейському Союзі чи в союзі з Росією?» і «Як ви ставитеся до розміщення ядерної зброї в Білорусі?»

Як ви ставитеся до можливого введення білоруської армії на територію України для участі у бойових діях?

– Чому жодна пропаганда не може похитнути консолідоване небажання білоруської армії брати участь у війні? Хіба вона не всемогутня?

– Тому що пропаганда зараз стикається з дуже глибоко ешелонованим захистом. Я б сказав: історично ступінчаста оборона. Це міцна історична пам’ять про білорусів, які пройшли таку кількість воєн, яких не пройшов майже жоден народ регіону. Всі ми знаємо про Другу світову війну, коли загинув кожен третій білорус.

Але трагічна історія тягнеться далі в глибину століть, коли відбувалися такі самі трагедії, з кількістю загиблих не менше, ніж під час Другої світової війни, якщо брати пропорційно до всього населення того часу: Перша світова війна, Північна війна та ін. Так виробився підсвідомий механізм історичної пам’яті, який каже: іди, не заходи, не торкайся зброї. І це миттєва реакція, тому такі цифри з’явилися одразу, вже на третьому тижні після початку «спецоперації». І ця історична пам’ять настільки конкретна, інертна, абсолютно жорстка, що не піддається жодному пропагандистському, медійному «молотку» чи навіть «кувалді».

— На презентації 13 липня також озвучили результати глибинних інтерв’ю. Вони дають змогу досліджувати мотивацію респондентів у кількісних опитуваннях. Виконавець цього проекту БАМу Марина Гуляєва розповіла про «інформаційні кокони», в яких, за її словами, знаходяться білоруси. І яка причина перебування в цих «коконах»? Хіба люди не самі обирають, що читати, слухати, дивитися?

— Тезу про два «інформаційні кокони» сформулював і виклав ваш найпокірніший слуга на конференції «Розвиток альтернативної білоруської системи освіти в сучасних умовах» у листопаді 2022 року. Там пропонувалося структурувати білоруську громадську думку про війну в Україні навколо двох «інформаційних коконів»: «Ні війні» (уявлення, світогляд діаспори та інформаційно просунутої частини білорусів на території Білорусі) та « Нема війни» (точка зору багатьох білорусів у Білорусі).

Щодо вашого запитання – чи «кокон» формує погляди тих, хто в ньому, чи люди самі обирають свій «кокон», відповідь – і те, і інше. Процес йде в обох напрямках.

– Що вас особисто вразило в цих глибинних інтерв’ю?

– Мене вразили кілька моментів. Перший – це коливання геополітичних орієнтацій респондентів. Спостерігаються переходи від росії до Європи і навпаки, а також коливання між ними як постійний стан свідомості.

Ось деякі висловлювання учасників глибинних інтерв’ю:

«Він переїхав до Європи, коли з’явилося багато матеріалів про Росію».

«Мої батьки з Росії, що незрозуміло?»

«Ця переможна пропаганда спрацювала. Зокрема, проти мови, проти прапора, і тут це працює. І ця пропаганда, вона й зараз ведеться, так би мовити, стук-стук-стук, як дятел все це вганяє людям у голови. Тут навіть, так би мовити, адекватна людина починає думати: а може я не правий? Це якийсь Орвелл виходить. Знаєте, навіть я задав собі таке питання: може, я не правий?»

«Я бачу, як дивляться на нас литовські прикордонники. У 2020 році я б відповів однозначно: з Європою. Тепер я відповідаю на це з Великою Британією, тобто без Європи, але й без Росії».

Ще однією особливістю глибинних інтерв’ю є поява в масовій свідомості ідеї балто-чорноморського зв’язку. Раніше його не було, тепер з'явився.

– Багато хто критикує опитування, які зараз проходять у Білорусі та росії. На думку критиків, результати опитувань відображають страх респондентів чесно висловити свою справжню думку. Іноді критики вживають метафору: мовляв, чи показали б опитування в ГУЛАГу правдиві думки людей? Серед критиків є й професіонали, наприклад, російський соціолог Григорій Юдін і політолог Катерина Шульман. Ви з ними не згодні?

– Я нагадаю відповіді на запитання про ставлення до розміщення російських військ у Білорусі. Частки позитивних і негативних відповідей практично однакові. Це класичний розкол, поділ громадської думки, кожна з оцінок приблизно по 40%. Чи можна уявити собі ГУЛАГ, у якому думки щодо важливого політичного питання розділилися б однаково, але головне, щоб в’язні табору заявляли про це в унісон?

В одному зі своїх останніх інтерв’ю Григорій Юдін, критикуючи одних російських соціологів, посилається на кількісні дані інших, зокрема компанії «Російське поле». У цій кампанії використовуються дані відповідей на запитання – «Якби путін прийняв те чи інше рішення, ви б підтримали цей варіант?». І виявилося, що більшість на боці будь-якого рішення президента рф. Якщо він вирішить продовжувати війну – більшість «за». Вирішив зупинитися - теж більшість «за».

Григорій Юдін не тільки посилається на ці кількісні дослідження та опитування, але й стверджує, що вони дійсно відображають громадську думку в росії. Тобто він довіряє кількісним дослідженням, побудованим і проведеним грамотно і коректно для певної соціальної ситуації і соціального клімату в Росії.

За матеріалом "Радіо Свобода"