Чому політв'язням в Республіці Білорусь додають термін

Білоруські правозахисники говорять про загрозу безстрокового ув'язнення для політв'язнів у країні. Як і чому продовжують термін тим, хто вже відбуває покарання?

Політв'язню, екс-голові опозиційного руху «Молодий фронт» Змітру Дашкевичу дали ще один рік колонії суворого режиму. Новий вирок виніс Борисовський райсуд 19 жовтня. Дашкевич, якого у 2022 році засудили за участь у акціях протесту до півтора року колонії, мав вийти на волю у липні 2023 року. Але проти нього порушили кримінальну справу за «злісну непокору вимогам адміністрації колонії» (ст. 411 КК РБ). За цією статтею, за даними правозахисного центру «Весна», затримали щонайменше 28 білоруських політв'язнів.

Чому Дашкевича знову судили?

Після оголошення вироку Змітру Дашкевичу його дружина Наста написала у Facebook, що «формально, на папері» її чоловіка засудили за те, що він «не вийшов гуляти, один раз з кимось розмовляв, лежав на підлозі в СІЗО після нічної боротьби з холодом». У в'язниці Дашкевич перебуває в складних умовах: його неодноразово поміщали в слідчий ізолятор (ШІЗО. - Ред.), вносили в список «екстремістів», що накладає низку обмежень. Це не перший термін Дашкевича. У 2006 році він отримав півтора року в'язниці за «діяльність від імені незареєстрованої організації», а в 2011 році його засудили до двох років за «хуліганство», у 2012 році його засудили ще на рік за « злісна непокора вимогам адміністрації колонії».

Юристка правозахисного центру «Весна» Вікторія Руденкова зазначає, що до 2020 року щодо політв'язнів 411 Кримінального кодексу Республіки Білорусь застосовували двічі: окрім Дашкевича, у 2015 році за нею засудили анархіста Миколу Дедько. Зараз за цією статтею, за словами Руденкової, щонайменше 28 політв'язнів, і є побоювання, що це не остаточна цифра.

«ШІЗО, ПКТ (камерного типу. – Ред.), посилення режиму, позбавлення побачень, листів, передач, догани – це не просто низка інструментів політичних репресій, а й передвісники та необхідні кроки для збільшення терміну позбавлення волі на рік-два», – каже правозахисник.

Поліні Шарендо-Панасюк двічі продовжували термін

Активістку з Бреста Поліну Шарендо-Панасюк двічі судили за 411 статтею. Останній суд 9 жовтня 2023 року додав їй ще рік і три дні ув'язнення. Шарендо-Панасюк затримали у січні 2021 року. Її звинуватили в насильстві над поліцейським, образі президента і представника влади і засудили до двох років колонії загального режиму. 7 квітня 2022 року відбувся другий суд над активістом – за ст. 411 до попереднього терміну додано рік.

Чоловік політув’язненої Андрій Шарендо розповідає, що майже відразу після повернення в колонію проти його дружини готували нову справу: її неодноразово звинувачували в хуліганстві, а потім переводили в камерне приміщення. Активні слідчі дії почалися навесні 2023 року, коли до звільнення Поліни залишалося кілька місяців. Жінка відмовилася давати показання, за що її направили на судово-психіатричну експертизу. Звинувачення Шарендо-Панасюку пред'явили в серпні 2023 року, за три дні до закінчення терміну ув'язнення.

Чоловік політув'язненої: «Терміну звільнення немає»

«Напевно, це було б боляче і нам, і Поліні. Не можна сказати, що ми вірили в те, що Поліна вийде на волю, але, звичайно, були надії, особливо серед дітей, вони до цього готувалися», – каже Андрій Шарендо. Три дні попереднього терміну, який політв'язень не встиг відбути до пред'явлення обвинувачення, додали до нового. «Поліні знову пред'явлено звинувачення за кілька десятків епізодів порушень правил внутрішнього розпорядку, за які вона вже відсиділа і в ШІЗО, і в ПКТ», - каже співрозмовник DW.

Як раніше повідомляв правозахисникам Андрій Шарендо, під час суду його дружина заявила, що її били інші ув'язнені виправної колонії №24 за вказівкою адміністрації, а також розповіла про важкі умови утримання в колонії, тимчасове утримання центру Речицького райвідділу міліції та Гомельського СІЗО. «Поліна опинилася в такій ситуації, що терміну її звільнення просто немає. Ніщо не заважає їм знову порушити справу за статтею 411, щойно вона прибуде в колонію», – каже чоловік політв’язні. За словами політв’язня Андрія Шарендо, у подібну ситуацію потрапила і адміністраторка чату «97% Drivers» Вікторія Кульша. Також її двічі судили за ст. 411, щоразу додаючи рік позбавлення волі.

Стаття Кримінального кодексу, яка порушує права людини

«Таким чином вас можуть судити скільки завгодно разів, додавати все нові і нові терміни. У 2018 році ми спостерігали, як ув'язненого Володимира Бондаренка засуджували за 411 статтею вісім разів поспіль, а його термін ув'язнення вісім і півтора роки, практично збільшився вдвічі», – розповідає юрист «Весни» Вікторія Руденкова. Вона також зазначає, що ця стаття порушує основні права людини та принципи білоруського кримінального законодавства.

«Так званий злочин за статтею 411 не має ознаки суспільної небезпеки, яка не притаманна злочинам за визначенням, а тому є протиправною, – коментує правозахисниця. – Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими ЗМІ ООН припускає обмеження у зв'язку з порушенням дисципліни лише для забезпечення надійності нагляду та дотримання правил гуртожитку в закладі; заборона повторного покарання за той самий проступок». Як зазначає співрозмовник, притягнення до кримінальної відповідальності є повторним покаранням за вчинення дисциплінарного проступку, що також суперечить встановленим засадам кримінального законодавства.

Адвокат: «Ніхто з ув'язнених не застрахований»

Руденкова каже, що іноді від ув'язнених вимагають дотримання правил внутрішнього розпорядку, з якими їх навіть не ознайомлюють. «Непокора вимогам адміністрації», за свідченнями ув’язнених, у тому числі політв’язнів, – це сон на підлозі, розстебнутий ґудзик, відмова привітатися, невиконання вимоги працівника, що принижує людську гідність, напр. , витираючи слину працівника з підлоги.
«Часто чуємо, що акти про правопорушення фальсифікуються, а ув’язнені не мають можливості захиститися, їх ніхто не слухає», – додає співрозмовник. За її словами, застосування ст. 411 часто залежить «від волі одного працівника, помсти чи бажання вислужитися перед начальством або погіршити життя ув'язненого, зламати його волю».

Зазвичай суди за цією статтею проходять у закритому режимі та на території установи, де утримується особа, а її працівники є свідками. Як правило, навіть після вироку з ув'язненим не поводяться в рамках закону. Так, за словами правозахисника, політв'язня Микити Ємельянова, двічі засудженого за ст. 411, відразу після суду його відправили в ШІЗО. Вікторія Руденкова називає вул. 411 – класична репресивна стаття, яка загрожує всім політв’язням. «Жодному з ув'язнених не гарантовано, що йому не продовжать термін на рік-два абсолютно свавільно, - каже адвокат Весни. -  ув'язнений у ситуації вибору: або повна покора, або безстрокове ув'язнення».

За матеріалом "Made for minde"