Дайджест за тиждень (01.01-08.01)

  • Арешти за підтримку України минулого тижня:

  • ГУБАЗіК затримав громадянку України - вона написала коментарі на підтримку своєї країни. На відео-покаянні жінку змушували зізнатися у написанні образливих коментарів про представників влади та на підтримку України, а також в участі в акціях протесту. Затримана – 54-річна Оксана Вальвачова.
  • Власника ательє затримали за «меми» про російських військових. 5 січня через меми в Instagram опублікували відео-покаяння з власником ательє з ремонту одягу. У відео Світлана Дзяружкова розповідає, що брала участь в акціях протесту в Мінську у 2020 році, а також, що «в Instagram використовувала меми з чорним гумором, які стосуються нашої влади та сусідньої держави». Судячи зі скріншотів, наведених у відео, мова йде про анекдоти про російських військових. На зображенні, серед іншого, зображений чоловік у військовій формі з літерою Z на грудях і головою свині.
  • На біофаку БДУ лаборантку затримали за манікюр, прапор та БЧБ-іграшку. Не оминули репресії і факультет, на якому навчається Микола Лукашенко. Кілька тижнів тому просто в робочий день на кафедрі ботаніки відбулися арешти. Двоє лаборантів отримали поранення. В однієї на руках був біло-червоно-білий манікюр, а в іншої на столі була іграшка з БЧБ-крилами та українським прапором. Схоже, хтось доніс на жінок і їхнє затримання не випадкове. Одна з лаборантів відсиділа 15 діб і була звільнена. Що сталося з іншою жінкою і де вона знаходиться, поки невідомо.
  • Масові арешти:

  • Затримано трьох учасників білоруського гурту Nizkiz. Йдеться про Олександра Ільїна, Сергія Кульшу та Дмитра Холявкіна. Хваляться лукашенківські ЗМІ. Пропагандисти вже зробили сюжети з відео-покаянням. Музиканти підтримували Україну з перших днів війни.
  • Одна з найбільших шкіл польської мови оголосила про закриття через візит спецслужб

Школа польської мови PanProfesor оголосила про припинення роботи в Білорусі після візиту «спецслужб». Пост про це опубліковано на сторінці компанії у Facebook. У грудні до однієї з працівниць школи завітали «спецслужби» і провели обшук в офісі підприємства. Що це за відділ – невідомо. «Ці «товариші» практично з порогу почали заявляти, що в нашій компанії багато порушень, що ми всім винні гроші (що є абсолютною неправдою), а також про те, що надійшла анонімна заява (зміст якої, звичайно, нікому невідомий) ", - йдеться в повідомленні PanProfesor. Силовики запропонували школі припинити рекламу курсів, закрити офіс і припинити заняття, а також самостійно ліквідувати компанію.

  • Як білорусів переслідують за антивоєнну позицію

Станом на 3 січня в Білорусі засуджено 13 осіб за саботаж на залізниці, загальний термін позбавлення волі на 199,5 років. Щонайменше 35 осіб засуджено за розсилку в ЗМІ фото і відео російської військової техніки, 14 осіб засуджено за намір воювати на боці України. За публічне засудження російської агресії, білоруських добровольців та підтримку України було переслідувано не менше 40 осіб. У Білорусі їх досі переслідують за відкриту підтримку України та піддають адміністративним арештам. Всього за антивоєнну позицію було затримано не менше 1645 білорусів. З них 82 особи засуджені за кримінальними справами на строк від 1 до 23 років.

  • За минулий рік за статтею про «екстремістські матеріали» було репресовано 2800 осіб

Правозахисникам відомо, що з щонайменше 2791 людини заарештовано не менше 342 осіб (загальний термін 6548 днів), а щонайменше 254 оштрафовані (10 019 базових величин або 93 550 доларів). Для більшості процесів рішення невідомі.

  • Найабсурдніші «екстремістські матеріали» 2023 року

Загалом у 2023 році білоруські суди ухвалили 888 рішень про визнання «екстремістськими матеріалами» інформаційної продукції, символіки, атрибутики, друкованих і книжкових видань. Це сайти та соціальні мережі незалежних медіа, організацій, великі канали Telegram, персональні сторінки в соціальних мережах. Тепер за їх виготовлення, розповсюдження та зберігання з метою розповсюдження – тобто пересилання, репост і підписки в деяких соціальних мережах – у Білорусі загрожує адміністративна відповідальність аж до арешту. У 2023 році згідно зі ст. 19.11 КаОП репресував щонайменше 2791 особу (ця цифра може бути значно більшою). «Весна» розповідає про переслідування у 2023 році за «розповсюдження екстремістських матеріалів», а також згадує найбільш дивні та абсурдні «екстремістські матеріали», у яких режим Лукашенка побачив загрозу собі.

  • Щонайменше 152 діячі білоруської культури перебувають у неволі

«Білоруський ПЕН» зробив огляд порушень прав людини в культурній сфері за грудень минулого року. У звіті наводяться приклади арештів за національну символіку, репресій у сфері книговидання, звільнень і закриття культурних просторів.

  • Вийшла перша збірка білоруських поетів, які підтримують російську агресію проти України

Збірка «Не з краю» представляє Спілку письменників Росії. Передмову до антології віршів білоруських поетів, які виступають за війну Російської Федерації проти України, написав Анатолій Аврутін (псевдо А. Юр’єв), член провладної Спілки письменників Білорусі, видавець журналу «Новая Немига литературная». Про це на початку грудня повідомив сайт російської «Литературной газеты» в замітці «Білорусь для Росії і Донбасу». Російська газета анонсувала вихід у Вітебській області «поетично-патріотичного альманаху». Матеріали для книги власне подав до друкарні браславчанин Віталій Шлабович, який представляє себе як поет і автор трьох книг, організатор літературного конкурсу «Браславський монастир». Він також є автором антології, яка офіційно отримала міжнародний стандартний номер книги ISBN. Весь тираж вже надрукований і знаходиться у замовника.

  • Правозахисник Павло Сапелко: кількість репресованих у Білорусі зросте ближче до виборів 2024 і 2025 років

Ближче до оголошених владою виборів кількість репресованих зросте. Таку думку в коментарі «Позірку» висловив юрист правозахисного центру «Весна» Павло Сапелко. «Ці події в Білорусі завжди супроводжуються посиленням репресій. Цей процес має ще більш віддалений горизонт – президентські вибори 2025 року. Я впевнений, що Лукашенко не допустить тих умов, які призвели до масових протестів у 2020 році», – зазначив правозахисник.

  • Що відомо про долю Яна «Тромблі» Джурбейка та Сергія «Кляща» Дзогцева

3 січня між Росією та Україною відбувся черговий обмін військовополоненими. До Росії повернулися 248 військових, до України – 230. Це був перший обмін між сторонами з серпня 2023 року – і наймасовіший за всю війну. У червні 2022 року двоє білоруських добровольців з полку Калиновського потрапили в російський полон. Це Ян «Тромблі» Джурбейка та Сергій «Клещ» Дзогцев. «Радіо Свобода» дізналося, що відомо про їхню долю.

  • З 24 лютого 2022 року до Білорусі з території України прибули 147 138 громадян України — Держприкордонкомітет Білорусі

За інформацією Держприкордонкомітету, минулого тижня до Білорусі прибуло 1205 громадян України (тижнем раніше – 2644). Загалом із 24 лютого 2022 року до Білорусі з території України прибуло 147 138 громадян України: через українсько-білоруський кордон – 15 916, транзитом через Польщу – 98 254, Литву – 28 427, Латвію – 4 541. З 1 січня 2024 р. до Білорусі в'їхало 648 громадян України.

  • Перший секретар БРСМ Олександр Лук'янов відпочивав у зруйнованому Маріуполі

Перший секретар БРСМ Олександр Лук'янов вирішив підбити підсумки року. Він похвалився «відпусткою у 2023» та виклав світлини з Ригором Азаронком. Геолокація позначена як Маріуполь. «Обмін досвідом з керівництвом федерального агентства «Молодь», ..., міністрами молодіжної політики Луганської, Донецької народних республік, а також Запорізької та Харківської областей був важливим і необхідним для розуміння масштабного процесу роботи з молоддю Донбасу ключових молодіжних організацій Росії та формування нової генерації молодіжних лідерів, багато з яких у віці 23-25 ​​років є вже досвідченими фронтовиками, які чітко відокремлюють чорне від білого.», – написав Лук’янов. «Лідер» БРСМ також підкреслив, що Білорусь була і залишається союзником Росії, яка повністю поділяє цілі та завдання війни. А Лукашенко, за словами очільника Береї, робить все можливе і неможливе, щоб у регіоні був мир.

  • Міграційна криза: мігранти в неділю не намагалися перетнути кордон Білорусі та країн ЄС

За інформацією прикордонних служб Польщі, Латвії та Литви, у неділю, 7 січня, спроб мігрантів про перетин кордону у невстановлених для цього місцях не надходило. 6 січня була зареєстрована лише одна вимога. Також до кінця неділі інцидентів, пов'язаних з агресивною поведінкою мігрантів, не зафіксовано. Зазначимо, що за останні два дні на кордоні встановилися сильні морози. За перший тиждень 2024 року литовські прикордонники взагалі не зафіксували жодної заявки на перетин кордону. Польська прикордонна служба повідомляє про 25 запитів з початку січня, причому деякі з них завершилися поверненням мігрантів углиб території Білорусі, коли з'явився польський патруль.