Дайджест за тиждень (05.02-11.02)

12.02.2024

·Суди за підтримку України за минулий тиждень:

Петриківчанина судитимуть за дванадцятьма політичними статтями. Серед них: «участь у терористичній організації» та «участь на території іншої держави у збройних формуваннях чи збройних конфліктах, військових діях, вербування чи підготовка осіб для такої участі». Чоловіка звати Іван Сухомеров, йому 28 років. Іван виступав проти указу про спиногризів у 2017 році, а після вторгнення Росії в Україну зайняв проукраїнську позицію. У його соцмережах також білоруська національна символіка та репости різних білоруських ініціатив. Івану загрожує до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
У Гомелі почався суд над компанією друзів, яку назвали «сплячою коміркою» – за створення чату та підтримку України. Обвинувачені - Дмитро Папков, Ігор Черноусов, Володимир Каменнов - перебувають під вартою майже рік: саме стільки тривало слідство. Їх та ще одного жителя Гомеля жорстоко затримали у березні 2023 року. Тоді силовики повідомили про розкриття в гаражному кооперативі зібрання «злочинної групи», яку назвали «спальним осередком екстремістів». На поліцейському відео видно, як група силовиків у повному озброєнні зайшла в будівлю і поклала обличчя на підлогу одного з чоловіків. На доказ своєї «провини» вони показали біло-червоно-білий прапор, зображений на стіні гаража, намальований на цеглі герб «Погоня» та портрет Че Гевари. Друзів змусили записати відео-покаяння і розповісти, що вони створили чат, де листувалися між собою, а після вторгнення РФ в Україну нібито кілька разів у листуванні ображали Лукашенка, а також писали «некоректні» коментарі. Інше звинувачення полягає в тому, що хлопці «мали зовнішні зв'язки» з білоруськими добровольцями, які воюють за Україну.

·Політичні затримання за минулий тиждень:

Чоловіка затримали за «екстремістські» підписки. У відео-покаянні Станіслав Радовський «зізнається» у поширенні «екстремістських матеріалів» та реєстрації в чат-боті плану «Перемога».
Силовики затримали жінку та змусили поцілувати червоно-зелений прапор. Відео з 54-річною мешканкою Несвіжа з’явилося на каналі силовиків. Каже, що брала участь в протестах, але «все зрозуміла і приймає політику країни». Наприкінці вона змішано каже, що «любить свою Білорусь» і цілує червоно-зелений прапор.
5 силовиків затримали жителя Гродно за репост у «якомусь Telegram-каналі». На поліцейському відео чоловік у куртці каже, що зробив репост у «якомусь забороненому телеграм-каналі» і не видалив його. На відео показаний скріншот його телефону, на якому видно посилання на ботів під назвою «План перемоги» та «Голос».
«П'ятеро здорових чоловіків прийшли на затримання». У Березівці за підписку затримали директора та секретаря школи. 30 січня у ЗОШ №1 затримали завуча Алію Чуйко та секретаря Світлану Козел. Причина – «лайки» та підписки на «екстремістські» канали. Школярі були шоковані, коли п'ятеро здорових чоловіків прийшли до школи затримувати жінок. У результаті жінок засудили до 30 умовних мінімумів ($365).
Про затримання пенсіонера за фото «екстремістського формування» силовики зняли цілий бойовик. Жінка з Молодечанського району оприлюднила сюжет про затримання чоловіка – велика кількість силовиків у повній формі та зі зброєю приїхали затримувати пенсіонера за те, що він нібито надіслав одну зі своїх фотографій «екстремістському формуванню». Затриманий є громадянином Росії. Силовики загрожують йому позбавленням волі від 2 до 6 років, а також депортацією.

·Масові арешти:

Чергова облава у Гомельській області — затримано щонайменше 7 осіб. Усіх їх звинувачують у «поширенні екстремістських матеріалів». Силовики затримали адміністраторів Telegram-чату «Громадський транспорт Гомеля». У Telegram-чаті «публікували заборонені екстремістські матеріали та організовували розсилку копій спаму організаціям, які здійснюють пасажирські перевезення в Гомелі». У чаті було трохи більше 100 учасників, а в описі було зазначено, що це чат для любителів громадського транспорту Гомеля. На початку лютого інформаційну продукцію чату визнали «екстремістською».
У Жодзіні затримали п'ятьох колишніх силовиків, які записали відео із засудженням насильства у 2020 році. Про затримання низки колишніх силовиків стало відомо 31 січня:

Підполковник міліції в запасі Ігор Кисляк, який закінчив службу на посаді заступника начальника управління ГУБАЗ та тривалий час був начальником кримінальної міліції Жодзінського ГУНП;

Підполковник у відставці, колишній заступник начальника Жодзінського ГУНП, начальник міліції громадської безпеки Вячаслав Ілліч.

Підполковник, колишній заступник начальника Жодзінського ГУНП з ідеологічної роботи та кадрового забезпечення Андрій Дорошка;

Підполковник юстиції запасу, колишній начальник слідчого управління Віталій Папроцький;

Дмитро Вдовін, підполковник юстиції в запасі, начальник слідчого відділу.

·Лукашенко дозволив військовослужбовцям застосовувати зброю без попереджувального пострілу, в тому числі для припинення адміністративних правопорушень.

Білоруським військовим дозволили стріляти в людей без попереджувального пострілу. Своїм наказом він затвердив відповідні зміни до Статуту внутрішньої служби. Згідно з новою редакцією, військові можуть не проводити попереджувальний постріл у випадках, «якщо зволікання з її застосуванням створює безпосередню загрозу життю військовослужбовця чи інших громадян або може спричинити інші тяжкі наслідки».

·Кого і як переслідують у Білорусі за «державну зраду».

У Білорусі станом на 8 лютого 2024 року за статтею 356 Кримінального кодексу «державна зрада» за політичними мотивами притягуються десятки білорусок та білорусів. Влада активно використовує це в боротьбі з противниками політики Лукашенка. Якщо два роки тому було 12 політв’язнів, яких переслідували за «державну зраду», то зараз – 39. За цей час статтю значно розширили. Загалом на даний момент фігурантами справ про «державну зраду» є щонайменше 55 осіб. Це засуджені, в тому числі заочно, і ті, які перебувають під вартою в очікуванні суду або вже підсудні. «Весна» розповідає, кого в Білорусі переслідують за ст. 356 Кримінального кодексу, а правозахисник Павло Сапелка коментує, як ця стаття безпосередньо перетворюється на «щоденний інструмент репресій».

·Українську волонтерку, яка зникла у білорусі, судитимуть за звинуваченням у шпигунстві.

43-річній жінці загрожує до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Ще до війни жінка часто бувала в Білорусі, працювала торговцем на гомельських ринках. Але після російського вторгнення почала допомагати біженцям і мігрантам з України. Перевозила людей до ЄС та Білорусі, передавали гроші, ліки та документи для родичів, які застрягли в Білорусі. Такий напрямок її діяльності підтверджується не лише словами родичів, а й записами номера жінки в контактних книгах різних людей. Серед них: «Перевізник в Республіку Білорусь», «Наталія перевізник з України», «Наталія посилки», «Наталія документи» і так далі. Українські ЗМІ назвали її волонтеркою. Відомо, що до Білорусі вона їхала на власному автомобілі. Зв'язок із нею зник 19 липня 2023 року, майже одразу після того, як вона приїхала до Білорусі. Тривогу забила донька жінки: номери та месенджери матері стали недоступні, а офіційна влада мовчала. Дочка була переконана, що Наталі, мовляв, немає серед затриманих. Але навіть після публікації в ЗМІ про жінку нічого не було відомо. Як з'ясувалося, розгляд справи розпочнеться 15 лютого 2024 року в Гомельському обласному суді.

·Режим Лукашенка посилив репресії проти українців.

Український центр національного спротиву повідомляє, що КДБ намагається завербувати українців, які проживають у Білорусі. «У сусідній країні, яка фактично окупована Кремлем, місцеве КДБ веде фільтраційну діяльність щодо українців. Зокрема, за останній місяць почастішали випадки виклику українців на допити, а також обшуків у наших співгромадян. Білоруські спецслужби шукають інформаторів серед українців і планують, навпаки, залучити їх до співпраці». Більш детальної інформації Центр Спротиву не надає.

·Кіберпартизани зламали дані російської компанії з виробництва дронів – і передали їх українцям.

Білоруське угруповання «Кіберпартизани» отримало доступ до секретної інформації російської компанії «Спецтехнічний центр», яка спеціалізується на безпілотниках «Арлан». «Про більшість кібероперацій ми можемо повідомити лише через деякий час. Тепер ми можемо повідомити, що ми отримали та передали українській стороні дані одного з критично важливих підприємств російського військово-промислового комплексу — ТОВ «Спеціальний технологічний центр» (СТЦ)», — повідомляють у соцмережах Cyber Partizans. Хакери опублікували дані керівників підрозділів і деяких співробітників. «Нехай усі знають спільників російських окупантів у нападах на Україну», – резюмують вони.

·Білорусь і Росія можуть об'єднати списки «екстремістів» і «екстремістських» ресурсів

Про цю ініціативу розповів посол у РФ Дмитро Крутой. Про те, що це означає, Reform.by поговорив з експертом iSANS на умовах анонімності. «Ми спостерігаємо за продовженням процесу, який почався восени 2020 року. Угода, за умовами якої Лукашенко, який програв вибори, отримує підтримку в обмін на суверенітет, продовжує виконуватися. Одним із перших пунктів цієї угоди була відмова від інформаційного суверенітету. Тоді восени 2020 року на зміну звільненим працівникам держЗМІ з Росії прилетіла група пропагандистів. Вони зайняли місце білорусів і не лише виконали свою роботу, а й здійснили повну уніфікацію наративів російської та білоруської державної пропаганди», – каже експерт.

·У Чернігові з'явилася вулиця Калиновського

Ім'ям білоруського керівника повстання 1863 року названо вулицю та провулок, який раніше носив ім’я радянського військового діяча полковника Сергія Смирнова (він форсував у 1943 році Дніпро в районі Лоєва). Перейменована вулиця розташована на півночі Чернігова біля вулиці Гомельської. Цей район постраждав від невдалої спроби російських військ увести Чернігів у березні 2022 року. Відповідне рішення ухвалила Чернігівська міська рада 8 лютого.

·«1084. На межі». Фільми Фестивалю білоруського документального кіно в Україні переглянули понад 600 українських глядачів.

З 9 листопада 2023 року по 26 січня 2024 року в п’яти містах України відбулися покази білоруського незалежного кіно, а також дискусії з режисерами та круглі столи з болючих для Білорусі та України питань. Зауважимо, що метою фестивалю є не лише допомога Україні у боротьбі з окупантами, а й поширення інформації про внесок і зусилля білорусів на шляху до перемоги України – цьому сприяє не лише відкритими показами фільмів незалежних білоруських кінематографістів, а й щирими зустрічами з колективом фестивалю «1084. На межі».

·Українські переселенці в Гомельській області намагаються отримати фінансову допомогу ЮНІСЕФ, обіцяну півроку тому.

Переселенці з України, які прибули до Гомельської області після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації, не отримували фінансової підтримки від ЮНІСЕФ до навчального року. Наразі мігранти знову заповнили анкети, щоб нарешті отримати обіцяні гроші.

·Міграційна криза: після затишшя на кордоні з Литвою активізувалися мігранти

Служба охорони державного кордону Литви після тривалої перерви повідомила, що в середу заблокувала дві спроби мігрантів перетнути кордон з Білорусі. Загалом з початку цього року литовські прикордонники перехопили лише 10 заявок на порушення кордону. Минулого року їх було понад 2,6 тис. Латвійські прикордонники в середу, 7 лютого, мігрантів не зустрічали. Польська прикордонна служба повідомила, що з Білорусі в країну попросилися п'ятеро осіб.