Дайджест за тиждень (08.01. - 14.01)

• Переслідування білорусів за підтримку України за останній тиждень:

• Пенсіонерів засудили до 5 років в'язниці за допомогу Україні. Галину Краснянську звинуватили за ч. 2 ст. 361-1 КК і, швидше за все, за пожертвування білоруським волонтерам або за допомогу Україні. Повідомляється, що Галина Андріївна тривалий час проживала у Швеції, була одним із засновників офіційної громади білоруської діаспори, брала активну участь у її житті. При цьому вона періодично поверталася до Білорусі, щоб відвідати рідних. Під час одного з таких візитів, ймовірно, навесні 2023 року, її затримали в Мінську. 12 січня Краснянську засудили до 5 років позбавлення волі.
• Двох білорусів судять за диверсію на залізниці «на замовлення України». У Московському обласному суді почався розгляд матеріалів кримінальної справи про диверсію, вчинену в залізничному депо Орєшово-Зуєва. Прокурори пишуть, що нібито за завданням СБУ білоруси Артем Бреський і Кирило Басько підпалили кабіну електровоза ВЛ 10. За цю дію, згідно з матеріалами справи, обвинувачені отримали 65 тис. російських рублів (за поточним курсом, це 714 доларів США) як представник української розвідки. Щоб підпалити електровоз, білоруси взяли каністру з бензином і пізно ввечері проникли на територію залізничного депо Орєхово-Зуєво. Спочатку, за версією слідства, електровоз ВЛ 10 намагалися підпалити ззовні, обливши його бензином. Але з цього плану нічого не вийшло. Потім залізли в кабіну водія, облили бензином і підпалили.

• Політичні переслідування та репресії за минулий тиждень:

• Тетяну Северинець, матір політв'язня Павла Северинця, затримали у Вітебську. Це сталося вранці 9 січня. Пізніше Тетяну госпіталізували з високим тиском. До суду жінку відпустили додому.
• Люди затримали народного майстра Білорусі Юрія Командирчика. Що стало причиною затримання, невідомо. Вони приїхали додому до художника. 62-річний ремісник із Меделя працював за кордоном, але наприкінці 2023 року оголосив про повернення до Білорусі, щоб оформити пенсію.
• Жителя Кобрина оштрафували за номерні знаки з емблемою «Погоня». За словами судді, він зробив це для «висловлення громадських і політичних поглядів». Герб «Погоня» внесли до Державного списку історико-культурних цінностей.
• Жителя Могильова за «лайк» в «Однокласниках» засудили до 2,5 років колонії. Сергія Якубенка за «лайк» в «Однокласниках» засудили до 2,5 років колонії. Вирок було оголошено 13 грудня 2023 року, справу розглядав суддя Олександр Холодцов. Чоловіка визнали винним в «образі» і «наклепі» на Олександра Лукашенка. За даними правозахисників, підставою для кримінальної справи проти чоловіка став «лайк» в «Однокласниках» в одному із пабліків, визнаних в Білорусі «екстремістськими».

• Масові затримання та суди:

• Чергові облави в Гомельській області - затримано щонайменше 4 людини. Усіх затриманих звинувачують у «поширенні екстремістських матеріалів».
• У Гродно затримують людей за підписку на Instagram журналіста Руслана Кулевича, про це журналіст написав у своєму Facebook. «У Гродно продовжують затримувати людей за підписку на мій особистий Instagram. Вчора я дізнався про ще одну людину, яку затримали на новорічні свята. Тримають в ізоляції».
• У Волковиську за участь в акціях протесту судили одразу 10 осіб. У Волковському районному суді 11 січня за ч. 1 ст. 342 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (активна участь у діях, що грубо порушують громадський порядок) судили одразу 10 людей. Обставини та подробиці справи невідомі, як і міра запобіжного заходу чоловікам. Масову справу розглядав суддя Микола Сергійко, відомий політичними вироками у Гродно та Волковиську.

• У колонії помер уже четвертий політв'язень

У колонії «Витьба» від пневмонії помер 50-річний політв'язень Вадим Грасько. Це вже четверта смерть політв'язня у в'язниці. За даними правозахисників, Вадим Грасько помер у ніч з 8 на 9 січня від пневмонії. З колонії його доставили до лікарні, але лікарям не вдалося врятувати чоловіка. 12 січня Вадима Грасько поховали в Мінську. Офіційні структури цей інцидент не коментують. Суддя Сергій Хріпач визнав Вадима винним і засудив до трьох років позбавлення волі за кілька пожертвувань, незважаючи на те, що чоловік мав важку хворобу. Для відбування покарання Вадима Граська відправили у Вітебську колонію №3, де він пробув близько двох місяців.

• Лукашенко оголосив амністію, але вона не торкнеться політв'язнів

11 січня на нараді зі своїми силовиками та іншими чиновниками Лукашенко оголосив про амністію засуджених до 80-ї річниці визволення Білорусі (тоді БРСР) від нацистських загарбників. Але, схоже, на політв’язнів його знову не поширять – як минулого разу, у 2022 році. «Кожен, хто був засуджений за «екстремізм» і «тероризм», мав можливість звернутися до Лукашенка з проханням про помилування. Письмові заяви були розглянуті, деякі з них задоволені. Решту жалю сьогодні особливо не помітили. Тому була внесена пропозиція не застосовувати амністію до цієї категорії засуджених», – сказав глава МВС Кубраков. Насправді режим Лукашенка всіх політв'язнів називає «екстремістами» і «терористами». У відповідні списки потрапили навіть ті, хто засвітився на акціях протесту і отримав «домашню хімію» або був засуджений за лайки в соцмережах і месенджерах.

• З Браславського музею традиційної культури після облави звільнили 7 осіб

Ті, хто перебував під адміністративним арештом, включно з екс-керівницею музею Елеонорою Зінкевич, втратили роботу, і навіть ті, кого оштрафували. Вакантні посади досі не заповнені: у Браславі просто немає музейників, не кажучи вже про фахівців у галузі традиційної культури. Як повідомляють у соцмережах закладу, відвідувачів там приймають, але дослідницька та наукова робота музею під питанням – зараз просто нікому.

• Щонайменше 207 затриманих після повернення до Білорусі: актуальна статистика від правозахисників за 2023 рік

За даними правозахисників «Весни», у 2023 році після перевірок на кордоні було затримано щонайменше 207 осіб. Серед них, крім білорусів, були громадяни України, Литви та Росії. Майже всіх затриманих засудили на «сутки» та штрафи за репост новин із незалежних ЗМІ, «дрібне хуліганство» чи «пікетування» з національною символікою. Причому щонайменше 18 з них засуджені за кримінальними статтями, 12 з яких – до позбавлення волі. «Весна» зібрала всю відому інформацію про переслідування людей, які повертаються до Білорусі з-за кордону.

• Результати притягнення до адміністративної відповідальності за 2023 рік

Протягом минулого року по всій Білорусі тривала хвиля жорстоких репресій. За даними правозахисників «Весни», загалом у 2023 році політичне адміністративне переслідування зазнало щонайменше 6386 осіб, з них майже 4,5 тис. засуджено в адміністративних справах. Щонайменше 2000 людей минулого року пройшли через «сутки» та нелюдські умови утримання в ізоляторах тимчасового утримання по всій Білорусі, де політичним не видають матраців, засобів гігієни та не дозволяють одержувати передач. Читати повністю.

• У 2023 році в Білорусі діяло 62 «екстремістських формування». Серед них 11 ЗМІ

Зараз список «екстремістських формувань» налічує 169 позицій. У 2022 році відповідний статус отримали 80 організацій, за два місяці 2021 року, коли відповідне законодавство набрало чинності, – 27. Автори звіту звертають увагу, що торік влада додала 11 ЗМІ та 5 блогерів, музичний гурт Tor Band, «Весну», Білоруську асоціацію журналістів, Союз білоруських студентів, дві великі спільноти солідарності, ряд інших громадських об'єднань і спільнот.

• Білорусь посідає друге місце у світі за кількістю арештованих католицьких священиків за рік

У 2023 році щонайменше 132 католицьких священиків і ченців були вбиті, викрадені або ув’язнені. Нікарагуа та Білорусь лідирують у списку країн, де було ув'язнено найбільше священнослужителів.

• Білоруські силовики змусили закрити близько 10 комерційних закладів, де викладали польську мову

Керівництво мовних шкіл затримано, а у співробітників вимагають списки викладачів і студентів.

• Верховний суд Білорусі вперше судитиме загиблого

«Верховний Суд Республіки Білорусь у першій інстанції 8 лютого 2024 року о 10:00 розпочне судовий розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Катрюка В. К. (1921 – 2015) у вчиненні злочину, передбаченого ст. 127 Кримінального кодексу (Геноцид)», – йдеться в повідомленні суду. Володимир Катрюк помер у 2015 році в Канаді. Його справу розслідували в Білорусі в рамках так званої справи про геноцид. Під час Другої світової війни служив у 118-му батальйоні шуцманшафту і, згідно з документами КДБ СРСР, брав участь у каральній операції в Хотині. Минулого року в Білорусі були внесені зміни до законів про кримінальну відповідальність. Вони дозволили судам розглядати кримінальні справи проти загиблих. Передбачається, що суд виноситиме вироки у таких справах без призначення покарання.

• На базі сайту українського «РокРадіо» стартував радіострім «РокРадіоBY»

На ньому можна послухати музику білоруськомовних сучасних і культових гуртів. Проект виник за підтримки Полка Калиновського. Засновниками нового білоруського радіо є український радіопродюсер Олег Удовіченко та голова неурядової Білоруської ради культури Сергій Будкін.

• Білорусь відправила дітей з окупованих територій України на навчання до своєї армії

У повідомленні місцевого державного телебачення йшлося про 35 дітей з окупованого Росією міста Антрацит, на сході України яких, за словами білоруської влади, відправили до міста Могильов. Військові там нібито «вчать дітей, як поводитися в екстремальних ситуаціях». За даними Єльського університету, понад 2 400 українських дітей віком від 6 до 17 років були привезені до Білорусі з чотирьох українських регіонів, частково окупованих військами РФ. Білоруська опозиція закликала МКС притягнути Лукашенка та його чиновників до відповідальності за причетність до незаконного переміщення українських дітей.

• Міграційна криза: за вихідні не зафіксовано жодної спроби порушення кордону між Білоруссю та країнами ЄС

У Польщі 14 січня не зафіксовано жодної спроби про нелегальний перетин кордону з Білорусі, повідомляє Прикордонна служба Польщі. Також не було попиту на латвійсько-білоруському та литовсько-білоруському кордонах.