Дайджест за тиждень (14.08 - 20.08)

• Подружня пара вирішила повернутися до Білорусі після 3 років проживання в Польщі та була затримана за участь у протестах.

У «відео-покаянні» на провладному Twitter-каналі чоловік і дружина розповідають, що виїхали до Польщі через участь у протестах. А через три роки вирішили повернутися. Як з’ясувала «Наша Нива», затримали сім’ю Михалевичів.

• У Бресті затримали 45-річну матір волонтера і колишнього політв'язня Тихона Клюкача.

Канали Брестського ГУБОЗіК (Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією) повідомили про затримання 45-річної Інни Калацької, матері колишнього політв'язня і волонтера Тихона Клюкача. Інна за освітою психолог, живе в Бресті. Губозіківці звинувачують жінку в «причетності до екстремізму» (це може означати що завгодно). За це, як повідомляється, її помістили на добу в ІЧУ Бреста за адміністративною статтею. Це вже не перший випадок тиску силовиків на родичів бійців. Зараз, 21 серпня, подальша доля Інни невідома.

• У Білорусі тривають масові арешти. Цього разу вони пройшли в Національному історичному архіві Білорусі 16 серпня, а наступного дня – у Березовці.

У Національному історичному архіві Білорусі в Мінську співробітники КДБ затримали щонайменше 7 осіб, у тому числі заступника директора з науки та керівників відділів. 14 серпня на посаду директора архіву призначено Михайла Глушакова, який раніше був консультантом одного з департаментів Мін'юсту. За даними «Нашої Ниви», він тривалий час працював у КДБ. Це не перша хвиля репресій в НГАБ. Брат загиблого політв'язня Вітольд Ашурка повідомив про пограбування в Березовці, яке сталося 17 серпня. Там затримали щонайменше 9 осіб. За його інформацією, із 9 затриманих троє є працівниками місцевого склозаводу «Неоман». Андрій Ашурак додав, що минулого тижня ідеологом на заводі призначили колишнього співробітника КДБ, який цікавиться особистими справами заводчан.

• Підприємець з Гомеля отримав три роки в'язниці за підтримку України.

Після початку масштабного вторгнення російських військ в Україну гомельський бізнесмен Юрій Ташкінов у соцмережах виступив проти війни та оприлюднив звіти про гуманітарну допомогу жителям окупованої на початку весни 2022 року Чернігівщини. 17 серпня Гомельський обласний суд засудив Ташкінова до 3 років позбавлення волі за звинуваченням у розпалюванні соціальної ворожнечі або ворожнечі (ч. 1 ст. 130 КК) і фінансуванні діяльності екстремістської організації (ст. 361-2 КК РФ) Кримінальний кодекс).

• Дитячі «дружні» кімнати для допиту дітей з'являться у всій Білорусі.

«Дружня» кімната для допиту дітей – спеціально обладнане приміщення, в якому органом, який веде кримінальний процес, здійснюється допит неповнолітніх потерпілих або свідків, які не досягли шістнадцятирічного віку, у кримінальних справах про злочини проти особистої свободи, честі та гідності, життя та здоров'я, життя та здоров'я статевої свободи. Така кімната також може бути створена у приміщеннях Держкомітету судових експертиз та Слідчого комітету. У приміщенні, в якому обладнана «дружня» кімната, обов'язково має бути система звуко- та відеофіксації та не менше двох відеокамер. До 1 січня 2025 року у кожному районі та місті обласного підпорядкування має з'явитися хоча б одна така кімната для допиту. У Мінську створять щонайменше дві такі кімнати.

• Білорусь розриває угоду про військово-технічну співпрацю з Україною.

Радмін Білорусі денонсував угоду з урядом України про військово-технічну співпрацю. Документ підписав перший віце-прем’єр Микола Снопков 15 серпня. 17 серпня він був опублікований на Національному правовому інтернет-порталі і набув чинності з дня його ухвалення.

• Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкції до Міністерства оборони Білорусі.

Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду позов щодо застосування санкції до Міноборони Білорусі. У позові як третя сторона, яка не заявляє самостійні вимоги, фігурує ПАТ «Мотор Січ». Підставами зазначено: сприяння підготовці та організації збройної агресії проти України; надання Росії території, цивільної та військової інфраструктури; дії, спрямовані на постачання/надання, зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки.

Президент «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв був затриманий 23 жовтня 2022 року. Йому оголосили про підозру в колабораційній діяльності та підтримці держави-агресора. Як повідомляла СБУ, після вторгнення Росії в Україну Богуслаєв продовжував постачати двигуни та інші запчастини для російських ударних гелікоптерів. За інформацією голови департаменту санкційної політики Мін'юсту Інни Багатих, Мін'юст просить застосувати санкції у вигляді стягнення активів: авіаційного двигуна та повітряного стартера.

• Павло Латушко передав Україні обґрунтування для накладення санкцій на 8 білоруських підприємств.

Заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету Павло Латушко передав українській стороні документи з обґрунтуваннями запровадження санкцій щодо восьми білоруських підприємств ВПК, повідомляє ОПК. Список підприємств, які здійснюють постачання товарів для армії та військової промисловості Росії, передано до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) України. НАЗК у свою чергу передасть документи СБУ для вивчення та запровадження санкцій. Раніше НАЗК отримало список із 24 суддів, 15 пропагандистів та 16 чиновників структур Союзної держави, проти яких пропонується ввести санкції.

• Білорусь денонсувала Конвенцію про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі. Що це означає для екології країни?

Бернська конвенція була підписана в 1979 році. Вона об'єднала 50 країн-учасниць, у тому числі всі країни Європейського Союзу. Білорусь приєдналася до конвенції в 2013 році. Таким чином, республіка взяла на себе міжнародні зобов'язання щодо забезпечення охорони дикої флори і фауни та середовища їх проживання. Екологічна організація «Екодом» попросила екологів поділитися своїми думками та занепокоєнням щодо ситуації. «Звичайно, вихід із конвенції – це дико, огидно і страшно, тому що Білорусь стає схожою на якихось деградантів, – продовжує еколог Сергій Пролясковський. Але ми можемо повернутися до цього в майбутньому». «Перш за все хочу зазначити, що це наслідки суспільно-політичної ситуації, в якій опинилася Білорусь принаймні після 2020-гo, – коментує Інес Болотіна, еколог та екоактивіст. — Протистояння, яке існує в Республіці Білорусь з країнами Європейського Союзу, позначається на міжнародних відносинах Білорусі в галузі охорони природи та вирішення міжнародних екологічних проблем. У 2022 році Білорусь вийшла з Орхуської конвенції та припинила більшість програм міжнародного співробітництва, які фінансуються європейськими організаціями. Вихід із Бернської конвенції є продовженням того напрямку, який взяла держава у сфері міжнародної політики».

• Міграційна криза триває: понад сотню мігрантів намагалися потрапити до Польщі з боку Білорусі 19 серпня. З початку 2023 року зафіксовано понад 16 тисяч спроб нелегального перетину польського кордону.

124 мігранти намагалися потрапити до Польщі з боку Білорусі за минулу добу. Серед них – громадяни Ефіопії, Сомалі та Індії. За словами прем'єра Польщі, станом на липень 2023 року зафіксовано понад 16 тис. спроб нелегального перетину польського кордону.

• «Українські шеврони розтоптали». У Мінську пройшов «антифашистський з'їзд» від Міноборони.

Конгрес відбувся в Мінську з ініціативи Міністерства оборони Білорусі 17-18 серпня. Організатори заявили, що на «антифашистський конгрес» приїдуть представники 30 країн. На світлинах звідти можна побачити представників Росії, Китаю, Зімбабве, Сербії та М'янми. Росію представляв заступник міністра оборони Віктор Горамикін, Сергій Шойгу на з'їзд не приїхав. До форуму на підлозі Будинку офіцерів постелили килим із зображеннями українських військових шевронів. Були як шеврони батальйону «Азов», так і шеврони з державним українським прапором і гербом. На вулиці біля Будинку офіцерів розмістили солдатів у різних камуфляжах, а також стенд зі зброєю часів Другої світової війни.

• Лукашенко визнав, що окремі частини російських військових перетнули кордон України з території Білорусі. Але звинуватив в початку війни Київ.

Олександр лукашенко дав інтерв'ю проросійській пропагандистці з України Діані Панченко. Лукашенко нагадав, що у лютому 2022 року в Білорусі проходили спільні російсько-білоруські навчання. «Закінчилися навчання. Російські війська почали виводити з теренів Білорусі, які були на навчаннях. Техніку вантажити. Це були східні регіони - війська фактично з Далекого Сходу. Почали виходити», – заявив він. Але тут, за його словами, 23 чи 24 лютого розвідка доповіла, що чотири «Точки-У», які були розташовані в Україні, розгорнули та націлили на Білорусь. Лукашенко дістав карту і став керувати нею вказівкою, показуючи Панченко, мабуть, «звідки на Білорусь готувався напад».

• Навчання ОДКБ у Білорусі. «Беларускі Гаюн» повідомляє про прибуття першого ешелону ЗС РФ.

18 серпня на станцію «Брест-Південний» прибув ешелон з технікою та особовим складом ЗС РФ. За даними авторів, військові ЗС РФ прибули до Бресту для участі у спільних навчаннях із силами оперативного реагування ОДКБ «Взаємодія-2023», які пройдуть у Білорусі з 1 по 6 вересня.

• «Вагнерівці» їдуть з Білорусі. «Наразі білоруський режим не задовольняє "вагнерівських” інструкторів своїм рівнем оплати за послуги», – Центр національного спротиву.

У Білорусі фіксується зменшення чисельності бойовиків терористичного угруповання «ПВК Вагнер» з 5,8 тисяч до 4,4 тисяч осіб. Про це пише Центр національного спротиву з посиланням на дані білоруського підпілля. Зазначається, що причиною відтоку найманців-терористів є відсутність фінансування з боку Росії. «Відтак частина найманців підписала контракт і відбула в країни Африки, частина пішла у відпустку, але планує або перейти в інші терористичні структури або взагалі звільнитися», – йдеться в повідомленні. У ЦНС додають, що наразі білоруський режим не задовольняє «вагнерівських» інструкторів своїм рівнем оплати за послуги, тож більшість із них не планує залишатися в країні надовго.

• «Якщо після перемоги України не буде звільнено Білорусь – усі жертви марні». Інтерв'ю reform.by віце-спікера польського Сенату Міхала Каміньські.

Країни Балтії та Польща дедалі ближче до рішення про закриття кордону з Білоруссю. Чи готові до цього у Польщі, як почуваються русофіли в Європі після Бучі, що зміниться на польських парламентських виборах і якою мовою говоритимуть у посольстві Білорусі в Сибірській Республіці, журналісту Reform.by Олександру Отрощенкову в ексклюзивному інтерв'ю розповів віце-спікер польського Сенату Міхал Каміньскі.

• На вихідних 19-20 серпня в Києві відбулася закрита зустріч бійців усіх білоруських формувань, які воюють в Україні. Такі зустрічі раніше не організовувалися.

Представників штабу полку імені Кастуся Калиновського не було, як і Валерія Сахащика. Організатором виступило Товариство білоруських добровольців, яке об'єднує білоруських ветеранів, які пройшли війну. Голова Асоціації білоруських добровольців Андрій Кушняров (позивний «Витязь») повідомив, що на зустрічі були присутні представники 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, загону «Атам», а також окремі бійці Білоруського добровольчого корпусу, батальйони «Волат» і «Литвин» (ці батальйони входять до складу полку ім. Кастуся Калиновського), а також ІІ Інтернаціональний легіон. Це люди з усіх білоруських формувань, які зараз воюють в Україні, таких зустрічей раніше не було. Серед головних рішень, прийнятих на зборах волонтерів, – проведення благодійного марафону для збору коштів для сімей загиблих білорусів, а також соціальна підтримка воїнів та їхніх родин. Подібні зустрічі планують проводити й надалі. Його учасники вирішили, що такий майданчик має працювати регулярно. На даний момент, за даними Радіо Свобода, в Україні воюють близько півтисячі білоруських добровольців. З початку повномасштабної війни загинули щонайменше 33 білоруси.