Дайджест за тиждень (18.03-24.03)

·Суди за підтримку України за минулий тиждень:

• Мешканця Бреста судили за намір воювати в Україні. Юнаку інкримінують ч. 1 ст. 361-3 Кримінального кодексу (Участь у мілітаризованому формуванні однієї із воюючих сторін під час війни). Раніше за цією статтею судили тих, хто намагався приєднатися до Калиновського полку (і воювати на боці України). Мабуть, за те саме судитимуть Белемука.
• Пінчанина судили за відео військових літаків. Чоловіка судили безпосередньо в СІЗО №7 Бреста, повідомили в прокуратурі. Згідно з матеріалами справи, 27 лютого 2022 року чоловік зняв проліт військового літака та надіслав відео «екстремістському формуванню». Результатом суду стало 2 роки колонії загального режиму, а також конфіскація телефону як «засобу вчинення злочину». Вирок Сачковському винесла суддя Катерина Груда 11 березня 2024 року.

·Політичні затримання за минулий тиждень:

• Силовики затримали жителя Гродно. Нібито він брав участь у післявиборчих акціях протесту, реєструвався в чат-боті «Перемога» та залишав образливі коментарі.
• Жителя Гродно затримали за тату з українським гаслом «Рабів до раю не пускають. Воля або смерть». Чоловіка затримали «за інформацією пильних громадян». Затриманий каже, що найближчим часом збирається вивести татуювання. Авторство гасла «Рабів до раю не пускають» приписують українському полководцю Івану Сірку, який жив у XVII столітті. Білоруська влада поки не визнала висловлювання «екстремістським».

·Масові арешти:

• Затримано щонайменше 18 членів «Молодого фронту», серед них брат керівника організації Денис Урбанович. Наприкінці 2021 року Урбанович незаконно залишив Україну через ризик кримінального переслідування і зараз воює проти Росії в полку Калиновського. «Молодий фронт» — опозиційний молодіжний рух, заснований у 1997 році. У серпні 2022 року білоруська влада визнала її «екстремістською організацією».
• У Жлобіні затримали щонайменше 4 особи. Усіх їх затримали за розповсюдження «екстремістських» матеріалів.
• У Мінську судять цілу родину за участь в акціях протесту. 25 березня в суді Центрального району Мінська розпочинається суд над Валерієм, Валентиною та Павлом Мікшами. Їх звинувачують за ч. 1 ст. 342 ККУ (активна участь у діях, що грубо порушують громадський порядок).

·Як білорусів переслідують за державний герб «Погоня»

13 років тому наклейка з «Погонею» на авто вважалася порушенням ПДР, а сьогодні через неї складатимуть протокол про несанкціонований захід. Покарання за «Погоню2 стали жорсткішими - попередженням навряд чи вийде. Читайте, як білорусів переслідують за державний герб.

·Фрідман: Білорусі загрожує катастрофа, якщо Україна зазнає поразки

Якщо РФ досягне своїх цілей в Україні і візьме її під контроль, на Білорусь чекає жахливий сценарій. У цьому випадку Кремль матиме час, ресурси та можливості тісно взаємодіяти з Республікою Білорусь: включити її до складу Росії або ще більше згорнути білоруський суверенітет без обмежень. Як зазначає білоруський політолог Олександр Фрідман, наразі Лукашенко зацікавлений у збереженні нинішньої ситуації. «Парадоксально, але війна, яка триває без явного переможця, є найкращою для білоруського диктатора», — каже Фрідман. Він також наголошує, що ймовірність втягнення Білорусі у війну є, але після її закінчення набагато більший ризик того, що черга Лукашенка точно настане. І протиставити цьому він уже точно нічого не зможе, підкреслює експерт.

·Нинішня політика України не сприяє розвитку білоруських проектів. У тому числі й тих, які допомагають білоруським та українським військовим

Нинішня державна політика України «не сприяє розвитку білоруських проектів», заявила представниця реабілітаційного центру «Ланка», колишня політув'язнена Тетяна Гацура-Яворська на ІІІ Конференції білорусів світу в Празі 23 березня. «Нещодавно на рахунок нашої громадської організації, зареєстрованої в Україні, надійшла пожертва в розмірі 2700 доларів», - сказала вона. – А банк заблокував, тому що переказ був від білоруса чи білоруски – навіть не знаємо точно від кого». Зараз організація збирає дані не через українські банки, а «на інших платформах», - сказала Гацура-Яворська. «Ми знаємо, що багатьом білорусам заблокували картки з грошима в Україні, хоча деякі з них могли б піти на гуманітарну допомогу військовим чи інші благодійні проекти. Мені здається, що через два роки після початку війни українська сторона вже могла розглянути і вирішити це питання», – сказала вона. За словами Гацури-Яворської, білоруська діаспора реалізує в Україні два важливі проекти. Один із них з’явився на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Було зібрано 90 тисяч євро, закуплено та доставлено в українські медичні заклади дуже важливі апарати – апарати, які допомагають при травмах, допомагають уникнути навіть ампутацій. Другий проект – реабілітаційний центр, який відкрився у липні 2023 року. «За цей час ми змогли допомогти 35 бійцям. Роль білоруської діаспори в реалізації таких проектів для нас ключова – без діаспори це було б неможливо», – сказала Гацура-Яворська.

·У прикордонній службі України розповіли, що відбувається на білорусько-українському кордоні, і чи залишилися в Білорусі російські військові

Певна кількість російських військовослужбовців залишається на території Білорусі, але це «скоріше обслуговуючий персонал, який обслуговує техніку», заявив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону 24 березня. За його словами, ситуація на кордоні з Білоруссю не змінюється і «залишається контрольованою». «По той бік кордону ми не бачимо, щоб у Росії на даний момент були якісь сили для загрози», — сказав Демченко, підкресливши, що РФ «тоді вивела всі свої підрозділи, які там навчалися, і нових в рамках ротації не введено».

·Міграційна криза: мігранти знову активізувалися на кордонах Білорусі та Євросоюзу з настанням тепла

Польська прикордонна служба повідомила про черговий рекорд на кордоні. За її інформацією, 20 та 21 березня зареєстровано 499 звернень мігрантів про перетин кордону. При цьому 20 березня було подано 201 запит, 21 березня – 298. Водночас на кордоні Литви та Латвії було відносно спокійно. 21 березня литовські прикордонники не виявили порушників, а латвійські повідомили про 18 запитів.