Дайджест за тиждень (18.12-24.12)

• Переслідування білорусів за підтримку України за останній тиждень:

• За 10 пожертвувань полку Калиновського чоловіка засудили до 5 років позбавлення волі. У Мінську 18 грудня 31-річного Чеслава Канановича засудили за десять пожертвувань на користь полку імені Кастуся Калиновського. Його звинуватили у «фінансуванні діяльності з метою участі на території іноземної держави у збройному формуванні чи збройних конфліктах» і засудили до 5 років позбавлення волі в умовах посиленого режиму. Таке рішення висловив В’ячеслав Тулейка. Посада чоловіка та інші подробиці справи невідомі.
• 57-річну жінку заарештували за коментар у чаті українського блогера. 30 жовтня 57-річну Ірину Сапригіну затримали в Мозирі за образу Лукашенка. Білоруска залишила коментар у чаті українського блогера. У її будинку провели обшук. Спочатку Сапригіна перебувала в ІВС на Окрестіна, потім її етапували в Жодіно, а зараз її місцезнаходження невідоме. На Окрестіна білорусці стало зле двічі. Самотньою залишилася 83-річна мати, ліквідатор ЧАЕС, інвалід ІІ групи. До неї підійшов міліціонер і запитав про її ставлення до України та Ізраїлю.
• Проти трьох жителів Мінська, які листувалися в одному Telegram-чаті, відкрито кримінальне провадження. Згідно з матеріалами справи, на початку 2022 року 32-річний чоловік створив Telegram-чат і додав до нього двох своїх знайомих, які згодом стали його найактивнішими учасниками. За даними Слідчого комітету, після початку війни в Україні «троє однодумців активно обговорювали її початок, всіляко ображали та дискредитували росіян, закликали до агресії та насильства щодо представників зазначеної національності, розпалювали національну ворожнечу».

• Політичні затримання за минулий тиждень:

• Двох працівниць заводу затримали за те, що у них на робочому місці було поєднання біло-червоно-білих кольорів. Силовики затримали швачок фабрики «Елема» - на їх робочому місці було поєднання білого і червоного кольорів. Пропагандисти назвали це «БЧБ-святинею».

• Масові арешти:

• У Гомельській області черговий рейд за підписку на «заборонені» канали - затримано щонайменше 4 людини. На відео-покаянні люди «зізнаються» в підписці на «екстремістські» канали – один із затриманих також каже, що залишав коментарі про силовиків і Лукашенка.
• Силовики затримали співробітників Музею традиційної культури в Браславі. У всіх співробітників вдома провели «ретельний обшук». Це сталося 22 грудня. Серед затриманих – керівник музею Елеонора Зінкевич, її чоловік та інші працівники закладу. Під час обшуку знайшли книжки з історії Білорусі та старий документ із печаткою, на якому виявлена ​​«Погоня».
• Затримано п'ятьох осіб, які допомагали білорусам отримати «карту поляка». «Виявилося, що деякі провідники польських інтересів причетні до фінансування та підтримки екстремістської діяльності. Що зовсім не дивно... Ну а внесення в базу власників карток поляка - дуже скоро вплине на долю потенційних зрадників», – повідомили силовики. «Фізична особа-підприємець. Він навчав польської мови громадян Білорусі, а також сприяв в отриманні карти поляка. У 2020 році я неодноразово брав участь в акціях протесту, також перешкоджав пересуванням силовиків, писав образи на адресу міліції, а також закликав до насильства щодо ОМОНівців», – розповідає один із затриманих. «Я директор школи іноземних мов, викладаю польську мову, щоб отримати карту поляка», — каже другий затриманий. Всього на відео було видно п'ятеро затриманих. Коли карта поляка стала незаконною в Білорусі, силовики не пояснили. Згодом ГУБАЗІК відвідав школу польської мови Polskipro — сайт школи не працює, соцмережі видалено.

• У 2023 році після повернення до Білорусі з-за кордону було затримано щонайменше 125 осіб

Більшість людей були затримані після того, як їхні телефони перевірили співробітники КДБ або митниці. Відомо, що пізніше значна частина з них була притягнута до адміністративної відповідальності за «поширення екстремістських матеріалів». Найчастіше їх затримують після повернення з Литви, але перевірки і затримання відбуваються на всіх робочих пунктах пропуску – в тому числі, часто затримують після перевірок на кордоні з Росією.

• Білоруська влада звільнила політв'язня Росії за згоду воювати проти України

24-річний громадянин Росії Антон Лисов, визнаний політв'язнем у Білорусі, восени цього року «був звільнений з колонії» і «екстрадований до Росії через згоду брати участь у бойових діях» проти України. Уродженця Чабаксара Лисова затримали 1 жовтня 2022 року в Мінську у справі про підпал автомобіля голови Держкомекспертизи Олексія Волкова. Його і жителя Мінської області Захара Таразевича (також визнаного політв'язнем) спочатку звинувачували в «тероризмі», але потім звинувачення перекваліфікували на ст. 218 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна, вчинене загальнонебезпечним способом або спричинення великої шкоди). 2 листопада 2022 року суд Центрального району Мінська (суддя Тетяна Акавітая) засудив Лисова до 10 років позбавлення волі посиленого режиму, Таразевича – до 7,5 років.

• У Польщі засудили трьох білорусів за шпигунство на користь Росії. У групі обвинувачених 16 осіб

У польському Любліні 19 грудня винесли вирок у справі про шпигунство на користь Росії. Фігурантів визнали винними в плануванні підриву поїзда зі зброєю для України, а в групі фігурантів було троє білорусів. Загалом у групі обвинувачених із 16 осіб було троє громадян Білорусі. Більшість з них громадяни України, є один росіянин. Серед обвинувачених двоє неповнолітніх (одному з них на момент розслідування вже виповнилося 18) та одна дівчина. Найстаршому учаснику угруповання – 44 роки, наймолодшому – 17. Окрім одного українця, ніхто з них раніше не був судимий. Детальніше про підсудних, справу та вироки.

• У Білорусі тепер КДБ може складати протоколи в адміністративних справах

Комітет держбезпеки ухвалив постанову, якою уповноважив своїх співробітників складати протоколи про адміністративні правопорушення. Постанова КДБ №25 від 11 грудня офіційно опублікована на Національному правовому інтернет-порталі. У постанові уточнюється формулювання, що працівники окремих підрозділів і органів КДБ можуть складати протоколи за низкою статей, серед яких, наприклад, поширення екстремістських матеріалів або порушення правил військового обліку. Ці повноваження вони мали раніше.

• Білорусь не підтримала резолюцію ООН про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України

15 країн, у тому числі Білорусь, проголосували проти ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН 19 грудня резолюції «Становище з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь». Крим, Білорусь, Бурунді, Гондурас, Зімбабве, Іран, Китай, Північна Корея, Куба, Малі, Нігер, Нікарагуа, Росія, Сирія, Судан і Еритрея. Документ підтримали 78 країн, 79 утрималися.

• На початку тижня до Гомеля привезли українських дітей з тимчасово окупованої Росією Луганської області

У репортажі пропагандистів АНТ йдеться, що вони є вихованцями дитячого будинку з міста Антрацит. Дітей у супроводі вихователя потягом доставили до Гомеля, потім автобусом відвезуть до санаторію Білоруської залізниці «Добровенка» в Могильовській області. Організували рух українських дітей у Фундації Талая. Нагадаємо, проти Олексія Талая в Україні відкрито кримінальне провадження.

• Українська сторона послідовно розриває двосторонні угоди з Білоруссю:

Україна виходить з угоди про вільну торгівлю з Білоруссю. Угода була підписана в грудні 1992 року. Її дію пропонують припинити «у зв'язку з принциповою зміною обставин». У Мінекономіки України назвали цей крок «розчищенням нормативно-правового поля від сміття».

• Україна продовжує облаштовувати оборону на кордоні з Білоруссю

Українські війська облаштовують командні висоти, створюються «батальйонні рубежі оборони у складі ротних і взводних опорних пунктів». На полях військові інженери риють окопи, протитанкові рови, встановлюють загороджувальні тетраедри та натягують колючий дріт. Тижнем раніше Наєв повідомляв, що Україна займається облаштуванням першої та другої лінії оборони на кордоні з Білоруссю. Наприкінці жовтня командувач Збройних сил України заявив, що на кордоні з Україною перебуває 1800 білоруських військових.

• Міграційна криза на білоруському кордоні: цьогоріч литовські прикордонники затримали понад 1,5 тис. мігрантів