Дайджест за тиждень (20.11 - 26.11)

·Переслідування білорусів за підтримку України за останній тиждень:

• У Могильові автомеханіка засудили до двох років колонії за відео в TikTok. У Могильові 1 листопада до двох років колонії засудили 48-річного автослюсаря Дмитра Пашина. Суддя Наталія Панасенко визнала його винним в «образі Лукашенка». Причиною переслідування стало відео TikTok у березні 2023 року на підтримку України, в якому також різко критикували Лукашенка.
• У Бресті судили чоловіка за DDoS-атаки на російські сайти та пожертви у фонд BySOL. Петро Ярмошук перебуває в СІЗО з червня 2023 року. Все через звинувачення за двома статтями. Перше, за те, що 19 серпня 2020 року перерахували близько $60 на ініціативу BySOL, яка допомагає репресованим білорусам. Друге -  1 березня 2022 року він завантажив з сайту itarmy.com.ua програми, які дозволяли йому підключатися до DDoS-атак на російські сайти (переважно державні сайти та державні ЗМІ). Потім «не менше 8 разів» Петро запускав ці програми. За словами білоруської держпрокуратури, це кримінальний злочин з «використанням шкідливих комп'ютерних програм». За все це прокурор Катерина Пакало вимагає для Петра 4 роки в'язниці. Вирок суддя Микола Сенько оголосив 24 листопада, але він невідомий.
• За пожертвування Калиновському полку та іншому «екстремістському формуванню» могилівчанина відправили в колонію на 5 років. У січні 2022 року Олександр Барановський здійснив переказ зі свого банківського рахунку неназваній структурі, визнаній екстремістським угрупованням. У квітні 2022 року Барановський зробив пожертву на рахунок Полка Калиновського. Суддя Могильовського обласного суду Ірина Теплова визнала чоловіка винним і засудила до 5 років позбавлення волі.
• Жителя Новополоцька заарештували на 13 діб за слова «Живе Білорусь» і «Не йдіть на війну». Чоловік опублікував у Facebook фото прапорів України та БЧБ-прапора із підписом «Живе Білорусь!». Там він написав «Браття, білоруси! Ми знаємо, що скоро почнуть роздавати повістки! Не йдіть воювати, війна вам не потрібна! Ми любимо вас, ми молимося за вас. Ваші українці». Публікація здійснена 27 лютого 2022 року.
• У Гродно затримали директора пасажирського транспортного підприємства за негативні коментарі про російських і білоруських військових. Силовики опублікували відео-покаяння із співзасновником компанії міських маршрутних перевезень Ігорем Коладавом. Він каже, що його затримали за коментарі в Telegram-каналах про білоруських і російських військових.

·Політичні переслідування та репресії за минулий тиждень:

• У Гомелі силовики затримали щонайменше шістьох осіб за «екстремістські» коментарі та підписки. Людей затримували за підписку на «ВКонтакте» та «Одноклассники». Опубліковано фрагменти п'яти відео-покаянь та двох затримань, обидва відбулися на вулиці. Нагадаємо, силовики Гомельської області регулярно повідомляють про політично мотивовані затримання. На початку вересня представники МВС назвали це «зачисткою прикордонної території Гомельської області». Людей неодноразово затримували за коментарі щодо російської військової агресії в Україні чи повідомлення про переміщення техніки.
• У локомотивному депо Ліда затримали сімох працівників, які поширювали «екстремізм» в Інтернеті. «У локомотивному депо Ліда силовики затримали сімох співробітників за розповсюдження екстремістських матеріалів в мережі Інтернет», - повідомляє канал «Виконком». Про затримання в Ліді повідомлялося раніше, 27 жовтня. Того дня, за даними правозахисників, вранці на ВАТ «Лідське пиво» було затримано щонайменше шістьох співробітників.
• У Волковиську затримали вихідця з України за «поширення екстремізму». У «відео-покаянні» затриманий каже, що причиною затримання стала біло-червоно-біла символіка, яку він оприлюднив у мережі. Наприкінці відео чоловіка змусили образити президента України Володимира Зеленського.
• У Бресті за резонансною «справою про хоровод» судили громадянку з українським походженням. 11, 13 та 20 листопада 2023 року Брестський районний суд розглядав кримінальну справу щодо 51-річної Дмитрієвої Олени Григорівни. Політв'язню інкримінували ч. 1 ст. 342 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (Активна участь у діях, що грубо порушують громадський порядок). Роль судді виконала Ольга Суходольська. Дмитрієва народилася в Україні, має білоруське громадянство, багато років жила в Бресті. Її затримали на початку серпня 2023 року після шопінгу до Польщі. Суддя Ольга Суходольська оголосила вирок Дмитрієву: 3 роки «домашньої хімії» (обмеження волі без направлення до виправної установи). Дмитрієву звільнили з-під варти в залі суду. З огляду на час, який вона провела в СІЗО, на неї чекає близько 2,5 років «домашньої хімії».
• У Могильові затримали тренера з карате Ростислава Лосєва. У відео-покаянні він розповідає, що «з 2020 року пише гнівні коментарі на різних твіттер-каналах». Також каже, що зареєструвався в чат-боті плану «Перемога».
• ГУБАЗіК продовжує переслідувати рідних Калиновців. Цього разу вони змусили батька представника Калиновського полку Павла Кухти записати звернення до сина з проханням повернутися в Білорусь і «відсидіти, скільки треба».

·У Ліді людей, які відбувають адміністративний арешт, почали відправляти на примусові роботи

Арештованим дають «прості завдання»: прибрати листя, завантажити ганчір’я, викопати траншею, очистити приміщення. Заарештовані не можуть відмовитися від виконання поставлених завдань. Їм платять за роботу, але скільки не уточнюється. Ініціатором запровадження такої практики став заступник головного лікаря з господарської роботи з інженерно-технічного та господарсько-обслуговуючого персоналу Лідської центральної лікарні Олександр Ванюкевич. Понад 20 років прослужив в органах безпеки. Щодня до роботи привозять від 10 до 20 осіб. Серед тих, хто працює на території лікарні, є й ті, хто відбуває арешт за розповсюдження «екстремістських» матеріалів.

·Щонайменше 15 ознак, за якими влада дискримінує білорусів, які виїхали за кордон

Поява так званих заочних кримінальних проваджень, які можуть призвести до заочного арешту та конфіскації майна політично нелояльних білоруській владі осіб, зловживання Інтерполом правами, затримання при перетині білоруського кордону. Юристи Народного антикризового управління (НАУ) виявили не менше 15 «пунктів, за якими діє системна дискримінація і позбавлення навіть елементарних прав людини» владою в Мінську громадян, які виїхали за кордон, про ці пункти повідомив на прес-конференції 25 листопада у Варшаві Михайло Кирилюк, відповідальний за юридичні питання НАУ. Кирилюк також звернув увагу на відмову влади відкривати виборчі дільниці за кордоном. «Це поява так званих заочних кримінальних проваджень», - додав він. Крім того, це може призвести до заочного арешту та конфіскації майна цих людей, які покинули Білорусь і жодним чином не можуть захистити свої права». Наступним дискримінаційним кроком юрист назвав можливість позбавлення білоруського громадянства за результатами таких судів. Спеціаліст заявив про «зловживання законодавством по лінії Інтерполу, коли подаються позови про затримання людей за явно сфальсифікованими справами». За його словами, відомо щонайменше про два випадки таких затримань - у 2021 році в Словенії та в 2023 році в Сербії. Він нагадав про позбавлення громадян права продовжувати термін дії паспорта та видавати інші документи в білоруських консульствах за кордоном: «Дипломатичні представництва просто відмовилися виконувати свої прямі обов'язки, закріплені в міжнародних конвенціях». Це призводить до фактичної заборони продажу майна, оскільки тепер неможливо оформити довіреність за кордоном. Кирилюк також згадав про переслідування родичів політемігрантів, зокрема їх арешти, знищення майна силовиками під час обшуків.

·У школах і університетах Білорусі тривають залякування, почалася політична пропаганда перед президентськими виборами 2024 року

Минулого тижня в білоруських вишах було зафіксовано посилення політичної агітації з метою агітації студентів до участі у виборчій кампанії 2024 року. Вибори до Палати представників і місцевих рад депутатів мають відбутися через 3 місяці, 25 лютого, 2024 року. Агітаційні заходи вже почалися в БелГУТ, МГУ, ГрДУ, БДУ, Академії МВС, Могильовському медичному коледжі та Академії управління. Зі студентами проведено інформаційні зустрічі, семінари та діалогові майданчики. Це торкнулося і самих викладачів: ректор БДУ Андрій Король на зустрічі з викладачами геофаку зазначив, що куратори навчальних груп мають щодня спілкуватися зі студентами, обговорювати важливість участі у виборах, демонстрації своєї громадянської позиції, пояснювати ключові моменти, пов'язані з цією подією. Не припиняються залякування студентів, викладачів і навіть школярів відповідальністю за участь в «екстремістській та терористичній діяльності».

·Політолог і аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич вважає, що останній виборчий термін Лукашенка добігає кінця

І що йдеться не про здатність Лукашенка утримувати суспільство репресіями, а про незворотні зміни в системі, яка не зможе далі працювати. Читати повністю.

·Минулого тижня силовики двічі стріляли в білорусів під час затримання. У першому випадку чоловіка вбили, у другому – поранили

• У селі Ліски Речицького району поліцейські застрелили чоловіка, повідомляє прес-служба МВС. «На неодноразові вимоги скласти зброю він не реагував і з погрозами рушив у бік поліцейських», — повідомив начальник карного розшуку кримінальної міліції Гомельської області Андрій Баранець. За його словами, поліцейські двічі стріляли в повітря і один раз на поразку. На відео з поліцейського реєстратора поліцейський вимагає покласти зброю на підлогу. Лунають два постріли. Після цього цей же працівник просить викликати швидку. «Працівники поліції надали затриманому першу медичну допомогу. Його доставили до лікарні, де він помер».
• 21 листопада в МВС повідомили, що в селищі Ліс 19-річний юнак чинив опір при затриманні - зустрів співробітників ОМОНу з ножами. У відомстві пишуть, що його просили покласти зброю на підлогу, але хлопець не реагував. Один із силовиків вистрілив в нього. У будинку перебував 62-річний чоловік із двома синами. Його разом із старшим сином затримали у кримінальному провадженні.

·Білоруських чиновників і суддів випускатимуть за кордон за заявою

Національний правовий портал оприлюднив постанову, згідно з якою чиновники, судді та працівники, які мають допуск до державної таємниці, мають погоджувати свій виїзд за кордон за допомогою заяви. Кожна група зазначених працівників, яким буде потрібен дозвіл на виїзд, має відповідального за відрядження. Наприклад, прем'єр-міністр Роман Головченко відправлятиме за кордон віце-прем'єрів, керівника апарату Радміну тощо. Від'їзд сенаторів, голів обласної та Мінської міської рад депутатів залежатиме від дозволу Наталії Кочанової. Відрядження суддів Конституційного Суду, а також працівників цього органу координуватиме Голова Конституційного Суду. Для виїзду за кордон чиновник повинен написати заяву за 10 днів до дати виїзду. У ньому слід вказати країну, мету поїздки, адресу перебування та контактну інформацію.

·У Білорусі орендодавців зобов'яжуть повідомляти в поліцію про здачу житла іноземцям

За невиконання цієї вимоги хочуть ввести адміністративну відповідальність. Міністр внутрішніх справ Іван Кубраков представив у парламенті проект змін до закону «Про правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства» та Кодексу про адміністративні правопорушення. Згідно зі змінами, юридичні та фізичні особи, в тому числі індивідуальні підприємці, зобов'язані інформувати органи внутрішніх справ про надання житла іноземцям, які тимчасово перебувають в Білорусі.

·Україна ввела санкції проти Білорусі на 50 років, а про Лукашенка знову ні слова

22 листопада стало відомо, що Верховна Рада схвалила черговий пакет санкцій проти Білорусі (терміном до 50 років), але там знову ні слова про Лукашенка особисто. «Белсат» запитав у народного депутата України Федора Веніславського, чи очікують білоруси коли-небудь санкцій проти самопроголошеного лідера Республіки Білорусь. Повну розмову з Федором Веніславським дивіться тут.

·Білорусь і Україна перебувають у стані холодної війни, близької до гарячої, - політичний оглядач Фрідман

Верховна Рада України підтримала введення санкцій проти Білорусі та РФ в ОПК строком на 50 років: за це проголосували 304 депутати з 424. Відповідний законопроект вніс до парламенту Президент України Володимир Зеленський. Який сенс вводити санкції проти військово-промислового комплексу Білорусі, якщо військово-технічне співробітництво вже зірвано? Журналіст BGmedia поспілкувався з істориком, політичним оглядачем Олександром Фрідманом. «Якщо гаряча війна з Росією, то холодна війна з Білоруссю в прямому сенсі цього слова. Обидві країни перебувають у стані холодної війни, близької до гарячої: немає послів, згорнуті дипломатичні відносини, але, схоже, канали зв’язку все ж залишаються. Наприклад, 17-річний українець Богдан Єрмохін, якого примусово депортували з України до Росії, повернувся на батьківщину, причому через Білорусь. Отже, неформальні канали спілкування існують». Читайте інтерв'ю повністю.

·Білоруська та українська сторони послідовно розривають двосторонні угоди:

• Україна припинила співпрацю з Білоруссю у сфері розвитку економічної конкуренції. Документ визначив напрями співпраці, зокрема «вдосконалення політики у сфері захисту та розвитку економічної конкуренції, вжиття практичних заходів у сфері антимонопольного регулювання та розвитку конкурентного середовища», обмін досвідом.
• Білорусь розірвала угоду з Україною про перетин кордону. Законопроект підготовлено у зв'язку з «істотним порушенням українською стороною» умов Угоди, підписаної в Києві 14 грудня 1995 року.

·Експерти Острозького форуму просять Володимира Зеленського призначити спецпредставника для Білорусі

Відповідно, звернення підготували учасники ІІ Острозького форуму, на якому обговорювалася концепція білорусько-українських відносин. На думку експертів, зовнішня політика України має базуватися на спільних цінностях ЄС. Більшість цивілізованих країн вважають, що Олександр Лукашенко незаконно узурпував владу в Білорусі, і не визнають його законно обраним президентом. Водночас низка країн Євросоюзу (Литва, Швеція, Польща, Франція, Естонія) призначили своїх спецпредставників зі зв’язків з білоруськими демократичними силами.

·Як Україна посилює прикордонні переходи на кордоні з Білоруссю

На першій лінії перед кордоном із Білоруссю продовжують робити окопи – незабаром їх закриють маскувальними сітками. Україна розмістила на кордоні з Білоруссю так звані «зуби дракона», які створюють перешкоду для просування військової техніки. «Загроза повторного вторгнення з території Білорусі поки що низька, однак обов’язок прикордонників бути готовими до будь-якого розвитку подій. Вони постійно працюють над посиленням та створенням нових позицій», – повідомили в Держприкордонслужбі. У відеоматеріалі, який підготували українські прикордонники, можна побачити один із пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю та зроблені біля нього бетонні укріплення, які називають «зубами дракона».

·Історія гомельчука, який воював за Україну і знайшов на Волині вічний спокій

Павло – білорус, Оля – українка. Вони поєднали свої долі під час війни, мріяли прожити довге й щасливе життя, побувати з дочкою у вільній Білорусі, але таким коротким виявилося їхнє щастя. Прочитайте історію повністю.

·Чим займаються білоруси, які залишилися жити в захопленому Росією Мелітополі

Мелітополь Запорізької області – багатонаціональне місто. Білоруси посідають у ньому шосте місце - 0,8% від загальної чисельності населення, яке до війни становило 150 тис. осіб. Деякі з них в останніх українських переписах назвали рідною мову білоруську. Російська армія захопила місто 1 березня 2022 року. Через рік у ньому з'явилася громадська організація білорусів, зареєстрована за російським законодавством. Увійшла до складу Федеральної національно-культурної автономії білорусів у Росії. «Свобода» зібрала з відкритих джерел інформацію про етнічних білорусів, які проживають у захопленому Росією українському місті Мелітополь, та про їхнє ставлення до окупаційної влади.

·Спікер Держдепу США вважає, що вивезені до Білорусі українські діти можуть стати жертвами торгівлі людьми

Так вважає спікер Держдепу США Метью Міллер. За його словами, таке вилучення «непропорційно» спрямоване на незахищених дітей: сиріт, дітей з інвалідністю, дітей із малозабезпечених сімей та дітей українських військових. Такі висновки чиновник зробив на підставі звіту Єльського університету, який розслідує вивезення 2400 українських дітей до закладів Білорусі.

·Міграційна криза на білоруському кордоні:

• Після невдалих спроб потрапити з Білорусі в ЄС мігранти прямують до кордону з Фінляндією. У них є білоруські візи. Фінське видання «Yle» поспілкувалося з кількома мігрантами, які намагалися потрапити до Євросоюзу з Росії через Фінляндію і зараз перебувають у країні. Там зазначили: через неуспішність на білоруському напрямку зараз багато людей їдуть звідти до фінського кордону. Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхард Козловскіс заявив, що потік нелегальних мігрантів на латвійсько-білоруському кордоні зменшується і вони намагаються знайти нові шляхи. «Робота в посиленому режимі [на кордоні з Білоруссю], однак, дала певні результати. Є інформація, що ті, хто намагається перетнути кордон у Фінляндії, мають білоруські візи. Це означає, що вони пройшли довгий шлях, щоб туди потрапити», – сказав Козловскіс.
• Цього року до Польщі з Білорусі попросилися мігранти з 52 країн.