Кастусь Калиновський - символ незалежної Білорусі
Сьогодні, 2 лютого, відзначаються 186 роковини із дня народження видатної постаті в історії білоруської незалежності та самоідентичності. Цього дня у 1838 року народився Вікентій (Вінцент) Костянтин Калиновський, більш відомий як Кастусь Калиновський, іменем якого зараз називають полки, вулиці, меморіали та ордени.
Вікентій Костянтин (Кастусь) Калиновський вважається справжнім національним героєм Білорусі та батьком білоруської нації, адже саме під час повстання 1863-1864 років проти московського панування завдяки йому відбулося виокремлення загальнопольського руху білоруського та литовського націоналізму.
161 рік тому почалося повстання, яке в Польщі називають Січневим, у Росії – польським, а в Білорусі – повстанням Калиновського. 161 рік тому Кастусь Калиновський, сидячи у в'язниці, сформулював національний маніфест білорусів, який актуальний і сьогодні.
Калиновський одним із перших відкинув російську тезу про «братерство» білоруського та російського народів, різко її критикував, писав про рекрутинг, висилку до Сибіру, порівнював російських чиновників із сараною.
Ще тоді Калиновський називав це найбільшою геополітичною загрозою для існування Білорусі та білоруського народу. Це - «москаль, Росія».
Він розумів, що з усіх сусідів саме Росія розробила найґрунтовнішу ідеологічну та історичну аргументацію для асиміляції білорусів, писав про несправедливу заборону унійної церкви, порушував питання про освіту рідною мовою.
«Москаль... там, де жили поляки, литовці і білоруси, будує московські школи, і в цих школах навчають московською, там ніколи не почуєш слова польського, литовського чи білоруського».
На території Білорусі та Литви за часи повстання відбулося 1 229 боїв та сутичок за участі 220 повстанських загонів. Через їхні лави пройшло до 77 тис. осіб. З них загинуло 5934 повстанці (найбільше в Гродненській та Ковенській областях).
У травні 1863 року для придушення повстання до Вільнюса був направлений Михайло Муравйов (на прізвисько Вішальник), який застосовував до повстанців жорсткі репресії. У Білорусі страчено 128 повстанців, заслано на каторгу понад 850 осіб, виселено близько 12,5 тис. осіб.
Самого Калиновського королівський військово-польовий суд наказав стратити. 22 березня Кастуся Калиновського публічно повісили на торговій площі Лукішка у Вільнюсі. Його таємно поховали на горі Гедиміна (Замковій) у Вільнюсі поряд з іншими ватажками та учасниками повстання, убитими за наказом російської окупаційної влади. Усі могили зрівняли із землею – щоб вони не перетворилися на місце паломництва.
Але повстання стало поштовхом для формування цілого «покоління 1863-го», яке усвідомило свою причетність до білоруського народу.
У січні 2017 року на горі Гедиміна у Вільнюсі випадково знайшли останки Кастуся Калиновського та його близьких соратників. 22 листопада 2019 року відбулося урочисте перепоховання Кастуся Калиновського та інших повстанців, на яке зібралися тисячі білорусів. Для десятків тисяч білорусів, які зараз проживають у Литві, цвинтар Росс у Вільнюсі став місцем паломництва.
Тепер полк його імені щодня воює в Україні з імперією за вільну Білорусь. А в самій Білорусі оскверняють постать білоруського національного героя та знищують об’єкти, пов’язані з ним чи названі на його честь. Для білоруських націоналістів Кастусь Калиновський – це як Степан Бандера в Україні.
Із в’язниці Кастусь Калиновський передав на волю «Листи з-під шибениці»:
«...Браття мої, побратими. З-під шибениці московської доводиться мені вам писати, і, можливо, в останній раз. Гірко покидати земельку рідну і тебе, дорогий мій народе. Груди застогнуть, заболить серце, - та не жаль загинути за твою правду... Нема ж, побратими, більшого щастя на цім світі, ніж коли людина в голові має розум і науку... Але як день з ніччю не ходить разом, так не йде разом наука правдива із неволею московською. Допоки вона у нас буде, у нас нічого не буде, не буде правди, багатства та ніякої науки, - лише нами, як скотиною, вертіти будуть не для добра, а на нашу погибель… Бо я тобі з-під шибениці говорю, Народе, що тоді лиш заживеш щасливо, коли над тобою Москаля вже не буде.
Слуга Ясько — господар з-під Вільнюса».
Автор: Аліна Рудіна