«Мінськ» працював журналістом, професійно займався тайським боксом, знімався в кіно, писав вірші
5 серпня в Донецькій області загинув білоруський доброволець із позивним "Мінськ" (ім'я та прізвище не розголошуємо задля безпеки рідних). Це уже 33-ій від початку повномасштабної війни, білорус, який загинув, захищаючи Україну.
«Мінськ» воював у лавах ІІ Інтернаціонального легіону. Про нього «Свободі» розповіли брати білоруса.
«Він відповідає не лише за своє життя»
Боєць із позивним «Грізлі» каже, що так склалося, що на цей самий позивний спочатку претендував і «Мінськ».
«Коли я приєднався до Легіону, так сталося, що він був Грізлі, і я був Грізлі. І він через мене змінив позивний. Він серйозний чоловік, я кажу: «Я Грізлі вже шість років, а скільки тобі років?» Він сприйняв усе нормально, хоча я сказав це жартома», — сміється Грізлі.
Боєць розповідає, що «Мінськ» був скромною людиною, але вмів задавати питання, не соромився цікавитися різними питаннями війни і вмів вислухати.
«В той же час він був упертим. Здавалося б, спокійний, скромний, але мав свою позицію. Інакше бути не може, бо це війна. Коли накажуть, не сядеш і не чекатимеш смерті. Треба мати стержень», – розповідає його побратим.
«Грізлі» розповідає, що на завдання «Мінськ» вийшов з кулеметом та прикривав всю групу.
«Це дуже важка робота. І сам автомат важкий, але й психологічно робота дуже важка, відповідальна, тому що відповідаєш за всіх, а не тільки за своє життя».
Боєць підкреслює, що білорус був дуже спокійним, можливо, навіть флегматичним.
Ще один побратим «Мінська», який не захотів називати своє ім'я, каже, що вони подружилися в спортзалі.
«Мінськ» займався тайським боксом, був титулованим спортсменом. Знаю, що він їздив на міжнародні турніри, був у самому Таїланді. І він був хорошим тренером», - розповіли у ІІ Інтернаціональному легіоні.
Цей боєць також говорить про «Мінську» як про флегматика. «Він писав вірші та статті. Я знаю, що деякий час навіть працював журналістом. Дуже цікава людина, багато знав, міг розповісти. Його IQ був настільки високий, що його було цікаво слухати і вчитися. «Мінськ» дуже любив шахи. Були періоди, коли ми грали в шахи щодня. Читав багато книжок з психології».
«Ніколи не відмовлявся від роботи»
«Грізлі» наголошує, що «Мінськ» був не з тих, хто за спиною обговорює, що той поганий, а цей хороший. Навпаки, якщо йому щось не подобалося, він міг спокійно все сказати в очі.
«Я його запитав, чи краще йому спати в Україні, ніж у Білорусі. А він відповів: «Так, набагато краще. Тому що в Білорусі я хвилювався, чи прийдуть до мене, чи заарештують. І так кожного дня. Хоча тут і війна, мені легше спати», – переповідає «Грізлі» розмову з побратимом.
У ІІ Інтернаціональному легіоні також розповіли, що білорус знімався в кіно, часто був у натовпі, іноді отримував ролі «поганих хлопців».
«В армію йдуть незалежно від професії, треба дрова рубати, воду нести, окопи копати, сміття носити, а не стріляти. Все це зробив «Мінськ». Він ніколи не казав, що не буде чогось робити. Тут теж люди сваряться, бувають суперечки, як у великій родині, але треба далі бути разом», – продовжує Грізлі.
Інший боєць каже, що гумор у «Мінська» був дуже оригінальним, вишуканим. «Він був романтиком, любив природу, дивувався їй. Виходив за село, може, там шукав собі спокою».
«Ходив по краю»
Побратими в один голос відзначають, що «Мінськ» був сміливим і мотивованим. «Грізлі» вражений тим, що білорус знав, що на батьківщині його можуть посадити за участь у війні, але все одно не міг уникнути приїзду в Україну.
«Він був переконаний, що визволення Білорусі відбудеться через визволення України. Так вважають усі білоруси в нашій країні. І в цьому є правда. У нас спільний кордон і спільні проблеми. Білоруси приходять з вірою: якщо Україна переможе, вони скинуть свого тирана», – каже Грізлі.
Інший брат зазначає, що «Мінськ» був дуже сміливою людиною, і, можливо, ця мужність спрацювала проти нього.
«Він зголошувався на всі завдання розвідки, виходив «за нуль», ходив по краю. Він потрапив у такий перехресний вогонь, що ледве звідти вибрався».
«Грізлі» впевнений, що на війні зрозуміло, чи людина творчої професії, чи робітник. Це помітно по тому, як вона бореться.
«Кожен підходить до справи зі своїм почерком, підходом. Буває, підходять росіяни, я йому кажу «Давай!», а він так спокійно відповідає: «Я хочу на всіх поближче поглянути». А потім через деякий час воно починає валити», – посміхається Грізлі.
Білоруса «Мінськ» поховали на львівському військовому кладовищі.
За матеріалом "Новий Час"