Ситуація з правами людини в Білорусі. Серпень 2023

Висновки:

• глибока криза прав людини все ще визначає стан справ у Білорусі; репресивна політика влади включає свавільні арешти, засудження, катування та інші види забороненого поводження з політичними опонентами режиму та інакомислячими;
• на кінець серпня 2023 року в слідчих ізоляторах Білорусі перебувало 1496 політв'язнів, правозахисна спільнота упродовж місяця визнала такими ще 69 осіб; Крім того, з 2020 року близько 1000 політв'язнів звільнено у зв'язку з відбуванням покарання, зміною запобіжного заходу, призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, в суді або у зв'язку з помилуванням;
• у виправних колоніях відбувають покарання засуджені до позбавлення волі члени ПЦ «Весна»: голова організації та лауреат Нобелівської премії миру Олесь Біляцький, заступник голови та віце-президент Міжнародної федерації прав людини (FIDH) Валентин Стефанович, юрист та координатор кампанії «Правозахисники» за вільні вибори» Володимир Лабкович, координатор волонтерської служби Марфа Рабкова та волонтер Андрій Чапюк;
• правозахисниця Наста Лойка була засуджена до семи років позбавлення волі за свавільними політично вмотивованими звинуваченнями та перебуває в СІЗО в очікуванні розгляду апеляції;
• тривають свавільні репресії щодо громадян за реалізацію ними громадянських прав; У серпні «Весні» стало відомо щонайменше про 615 випадків політичних переслідувань. Крім того, розглянуто щонайменше 307 адміністративних справ, за якими призначено щонайменше 98 арештів та 65 штрафів;
• правозахисники «Весни» досі регулярно виявляють та документують факти катувань та заборонених видів поводження під час розслідування політично мотивованих кримінальних справ, а також заборонених видів поводження в адміністративному процесі;
• білоруська влада визнала організацію «Весна» екстремістською, що загрожує правозахисникам кримінальним переслідуванням;
• відомі опозиційні партії — Партію БНФ та Об’єднану громадянську партію — були ліквідовані Верховним Судом без права оскарження.

Політв'язні. Переслідування правозахисників

Станом на 31 серпня 2023 року в Білорусі було 1496 політв'язнів . Загальна кількість осіб, визнаних політв’язнями з травня 2020 року, включно з тими, хто звільнився, становить майже 2,5 тисячі осіб. Загалом із серпня 2020 року, за наявними даними, щонайменше 4898 осіб притягнуто до політично вмотивованої кримінальної відповідальності та щонайменше 3763 особи були засуджені у політично вмотивованих кримінальних справах.

У серпні правозахисна спільнота визнала політв'язнями 69 осіб.

На початку серпня «Весна» ділилася історіями політв’язнів-підлітків, які опинилися у в’язницях. Станом на кінець серпня 2023 року в країні є 11 політв'язнів, які стали неповнолітніми, деяким з них ще не виповнилося вісімнадцяти: Микита Залатар, Сергій Гацкевич, Едуард Кудинюк, Максим Імхавік, Іван Патяйчук, Дзяніс Хазей, Олександр Вінярськ, Павло Піскун, Олег Добридно, Артем Вайцяхович, Микита Бруй.

У серпні влада продовжила замінювати політв'язням терміни ув'язнення на більш суворі.

Політв'язня та активіста анархістського руху Дмитра Дубовського перевели на режим ув'язнення.

Також адміністрація колонії чинить тиск на політв'язня Андрія Сачевка. Приблизно на початку серпня його відправили на два місяці в колонію камерного типу. До цього Сачевка 23 дні протримали в ШІЗА. Вже тоді політв'язню повідомили, що його відправлять у ШІЗО за "неправильні погляди".

Повідомляється, що через увагу громадськості тиск на політв'язня Степана Латипова у СІЗО ще більше посилився. Зараз політв'язень перебуває в одиночній камері. Листи отримує тільки від рідних.

Деяким політв'язням, засудженим до тривалих термінів, додано нові кримінальні звинувачення. Так, політв'язня Олексія Кудасова , засудженого до 11 років позбавлення волі, засудили за новою кримінальною справою. Зараз його судили за ч. 2 ст. 361-1 ККУ (Створення екстремістського формування, вчинене повторно). Процес проходив у закритому режимі, тому подробиці справи невідомі. Навесні 2022 року політв'язня вже засуджували до 11 років позбавлення волі за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема за створення телеграм-каналу «Каскад». Олексій вже більше року відбуває у колонії.

Політув’язнену Поліну Шаренду-Панасюк переслідують за ст. 411 КК вже після відбування покарання в колонії; на час слідства поміщена в СІЗО, де змушена домагатися виконання своїх прав шляхом голодування.

Загалом щонайменше 28 політв'язнів були свавільно засуджені до додаткових строків ув'язнення за ст. 411 Кримінального кодексу.

В'ячеслава Маляйчука засудили до 22 років позбавлення волі за сумнівними звинуваченнями в організації терактів. Його відправили відбувати покарання у Волковицьку виправну колонію № 11. Цього року 10 лютого політв’язня судили за ст. 411 КК за «злісну непокору вимогам адміністрації колонії», після чого його етапували до виправної колонії №9 м. Горького. Тепер стало відомо, що 23 серпня в Горькому знову розглядали справу проти В'ячеслава за ч. 2 ст. 411 Кримінального кодексу. Вести процес призначили суддю Олену Ворабйову.

Юристи ПЦ «Весна» звернулися до спецдоповідача з питання про ситуацію у сфері прав людини в Білорусі у зв'язку з тим, що влада зловживає можливостями призначення покарання за ст. 411 Кримінального кодексу. Юристи вважають, що цю статтю необхідно вилучити з Кримінального кодексу, оскільки притягнення до відповідальності за нею порушує право людини на особисту свободу та право не бути засудженою чи покараною двічі.

Досі немає точної інформації про долю відомих опозиційних політиків, яких влада тримає в суворій ізоляції, внаслідок чого від них не надходить листування, вони позбавлені права на телефонні розмови та зустрічі, включно з зустрічами з адвокатами, родичі не мають інформації про їхній стан здоров’я: йдеться про Марію Колеснікову , Миколу Статкевича , Сергія Тихановського , Віктора Бабарику. Вони та деякі інші політв'язні вже кілька місяців утримуються без зв'язку. Також майже всі політв’язні суттєво обмежені в листуванні та побаченнях з родичами та адвокатами.

Політичні переслідування політв'язнів тривають і після звільнення. Це ще раз свідчить про масштабність і безперервність політичних репресій, спрямованих на придушення інакомислення.

Також політв’язням досі призначають нові терміни ув’язнення за статтею 411 Кримінального кодексу за порушення режиму в місцях несвободи та застосовують до них інші форми тиску.

У колоніях перебувають свавільно засуджені до позбавлення волі за політичними мотивами правозахисники «Весни»: голова організації та лауреат Нобелівської премії миру Олесь Біляцький, заступник голови та віце-президент FIDH Валентин Стефанович, юрист та координатор кампанії «Правозахисники за вільні вибори» Володимир Лабкович, Марфа Рабкова, волонтер Андрій Чапюк.

Порушення свободи мирних зібрань. Придушення свободи слова

Досі поширеною є практика кримінального та адміністративного переслідування учасників мирних акцій. Триває встановлення та притягнення до відповідальності учасників акцій протесту 2020 року. «Весна» підбила підсумки кримінального переслідування, починаючи з літа 2020 року.

4 серпня суд Жлобінського району розглянув кримінальну справу Дар’ї Карабліної, яку обвинувачували за ч. 1 ст. 342 КК за участь в акції протесту, яка відбулася в місті 9 серпня 2020 року. Справу розглядала суддя Світлана Рубахова. Вирок – обмеження волі без направлення до установи відкритого типу на строк один рік шість місяців.

Для свавільного покарання достатньо лише закликів до участі в акціях протесту: Олексія Мілевського затримали 3 травня і згідно зі ст. 19.11 карним розшуком (розповсюдження «екстремістської» продукції) було призначено 15 діб арешту, після чого чоловіка не відпустили, оскільки його повторно затримали. Згодом проти політв'язня порушили кримінальну справу за ч. 1 ст. 342 КК (Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок) за коментарі, які він залишив у мережі Інтернет ще у 2020 році. Другого серпня суддя Радянського районного суду Гомеля Андрій Паправкін засудив Олексія до року позбавлення волі в колонії загального режиму.

Суди виносять суворі вироки за висловлювання проти представників влади: 7 серпня Гродненський райсуд виніс вирок Олександру Бірету. Суддя Віталій Синіла засудив його до двох років позбавлення волі. У процесі фігурували шість епізодів, за якими Бірету звинуватили за чотирма статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 368 (Образа Лукашенка), ч. 2 ст. 367 (Наклеп на Лукашенка), ст. 369 (Образа представника влади), ст. 188 (Наклеп). Суддя Наталя Козел засудила політв'язня до двох років позбавлення волі в колонії загального режиму, штрафу в розмірі 100 базових величин (3700 рублів) і відшкодування моральної шкоди потерпілим у розмірі 4500 рублів.

8 і 9 серпня Брестський районний суд розглядав кримінальну справу Михайла Литвака. Чоловіка звинуватили за ст. 369 Кримінального кодексу у публічній образі представника влади. Станом на 19 червня 2023 року Литвак перебуває під вартою. Політв'язню інкримінували те, що 9 серпня 2021 року в Telegram-чаті «Реал Білоруський чат» він залишив повідомлення, яке визнали публічною образою командира взводу ОМАП Валентина Пашкевича, а саме використав слово «дебіл». Попри те, що Литвак має двох неповнолітніх дітей, суддя Сергій Маручак засудив його до року колонії загального режиму зі штрафом.

14 серпня Гомельський обласний суд почав закрите судове засідання у кримінальній справі Петра Старатітарова, якого звинувачують за низкою «протестних» статей: за ч. 1 ст. 368 (Образа Лукашенка); ч. 1 ст. 367 (Наклеп на Лукашенка); Частиною 3 ст. 361 (Заклики до обмежувальних заходів (санкцій), інших дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь; ст. 369-1 (Дискредитація Республіки Білорусь); ч. 1 ст. 130 (Розпалювання расової, національної, релігійної чи інша соціальна ворожнеча або ворожнеча).

16 серпня суд Баранавицького району та міста Барановичі виніс вирок Андрію Халупку, обвинуваченому в образі Олександра Лукашенка за ч. 1 ст. 368 КК. Суддя – Вікторія Пакунова. Андрія Халупка звинуватили в тому, що він у 2020, 2021 та 2023 роках за допомогою мобільного телефону в соцмережі «Однокласники» поставив чотири лайки під зображеннями мультфільму Олександра Лукашенка, на якому він зображений у вигляді клоуна-мавпи разом із Володимиром Путіним у ямі. Вирок – позбавлення волі на один рік.

Переслідуються й інші форми вираження думок: 1 серпня суд Кам'янецького району засудив до позбавлення волі двох політв'язнів за зривання трьох прапорів. Відповідно до ст. 370 ККУ (Наруга над державними символами) 18-річного Захара Синякова засуджено на півтори роки позбавлення волі загального режиму, 19-річного Єлісея Кузняцова — до двох з половиною років. Такий вирок винесла суддя Галина Пригожка .

Держобвинувачення наполягає на непропорційно суворому покаранні за висловлення думок: 30 травня Гомельський обласний суд засудив Гліба Вятошкіна до п'яти років обмеження волі без направлення у виправні установи відкритого типу, звинувативши його в розпалюванні іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі ( ч.1 ст.130 КК), а також в організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок, або участі в них (ч.1 ст.342 ККУ). Вирок не встиг набрати законної сили, оскільки вже 8 червня прокуратура подала апеляцію на посилення суворості покарання. 8 серпня судова колегія Верховного суду задовольнила протест, засудивши політв'язня на півтора роки позбавлення волі у виправній колонії.

Тривають політично мотивовані затримання та засудження з грубими порушеннями прав громадян.

Мінський міський суд розглянув справу 54-річного Ігоря Попова. За коментарі в мережі на закритому судовому засіданні чоловікові обрали примусове лікування в психіатричній лікарні із суворим наглядом. Таке рішення ухвалила суддя Валентина Зянкевич 12 травня, але подробиці справи правозахисникам «Весни» стало відомо лише зараз. Попова вже відправили до психіатричної лікарні «Гайцюнішки» Воронівського району; цей вид лікування вибирається для осіб, які становлять особливу небезпеку для суспільства. Громадсько небезпечні дії, у зв'язку з якими призначили примусове лікування, кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 (Образа Лукашенка); ст. 369 (Образа представника влади); ст. 364 (Погроза насильством щодо працівника органів внутрішніх справ). Також Попова самовільно внесли до Списку осіб дотичних до екстремістської діяльності.

Адміністративне переслідування досі активно використовується до політично вмотивованих громадян. У серпні «Весні» стало відомо про 615 випадків затримань та інших адміністративних репресій. У регіонах відомі правозахисникам випадки розподілилися так: 65 — Брестська область; 46 — Гродненська область, 110 — Мінськ і Мінська область, 118 — Гомельська область, 36 — Вітебська область, 36 — Могильовська область.

До річниці подій серпня 2020 року «Весна» підбила підсумки відомих випадків адміністративних переслідувань за період після виборів 2020 року: їх не менше 46,7 тис.

В адміністративному порядку громадян притягують переважно за використання протестної символіки та репост «екстремістських матеріалів».

Суддя Верхнядзвінського райсуду Тетяна Кукліна заарештувала на 10 діб водія вантажівки Олександра Коваленка, якого звинуватили у проведенні пікету: за версією суду, Коваленко розмістив вимпел із зображенням біло-червоно-білого прапора та герба «Погоня». Повідомлення до поліції про правопорушення надійшло від Вітебської митниці - з пункту пропуску «Григаровщина». Олександр не знав, що в салоні автомобіля знаходиться «заборонена» символіка. На суді чоловік заявив, що ніколи не виступав проти нинішнього режиму. Тим не менше, за версією суду, водій проводив несанкціоноване владою пікетування, яке було пов’язане з вираженням суспільно-політичних інтересів та відбувалося з використанням протестної символіки.

За таким же принципом 75-річного вітебського активіста Бориса Хамайду засудили до 15 діб адміністративного арешту за пред'явлення паспорта з гербом «Погоня» на обкладинці.

Порушення прав і свобод під виглядом боротьби з екстремізмом і тероризмом

Під прикриттям боротьби з екстремізмом відбувається кримінальне переслідування представників різного роду спільнот. Однак довільність рішень про визнання МВС та КДБ окремих суб’єктів екстремістськими формуваннями та віднесення до екстремістської діяльності надзвичайно широкого спектру суспільно-політичної діяльності дозволяє зробити висновок, що у всіх відомих випадках переслідування містить у собі політично вмотивоване підґрунтя

У серпні екстремістськими формуваннями визнали п'ять суб'єктів, список на кінець місяця містить 144 позиції.

До списку осіб, причетних до екстремістської діяльності, куди внесено імена засуджених за протестну діяльність, у серпні потрапило близько 90 осіб, після чого у списку стало 3178 пунктів.

Республіканський перелік екстремістських матеріалів доповнено відомостями про інформаційні ресурси та книжкові видання, визнані екстремістськими за понад 70 рішеннями судів.

Ці списки використовуються як підстава для свавільного переслідування за належність до екстремістських формувань та їх підтримку, обмеження прав, адміністративне переслідування.

17 серпня Гомельський обласний суд виніс вирок Юрію Ташкінову. Його звинуватили у розпалюванні іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі (ч. 1 ст. 130 ККУ) та фінансуванні діяльності екстремістської організації (ст. 361-2 ККУ). Справу вів суддя Олександр Піскунов. За версією слідства, чоловік «залишав негативні коментарі про журналістів держЗМІ, а також перерахував близько 100 доларів США у фонд солідарності BYSOL». Після початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну Гомельчук у соцмережах виступав проти війни та публікував звіти про гуманітарну допомогу жителям окупованої на початку весни 2022 року Чернігівщини. Суддя призначив Ташкінову покарання у вигляді позбавлення волі в колонії загального режиму строком на три роки.

Анастасія Петроченко переїхала з Білорусі до Польщі після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Перебуваючи в сусідній країні, вона намагалася зробити онлайн-банківську пожертву в розмірі $16,71 зі свого білоруського банківського рахунку на користь Калиновського полку, але транзакція не пройшла. Згодом дівчина вирішила повернутися до Білорусі, де її затримали. В результаті політув’язнену звинуватили в замаху на фінансування екстремістської організації згідно з ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 361-2 ККУ. 14 червня 2023 року суддя Руслан Царук засудив Анастасію Петроченко до трьох років позбавлення волі в колонії загального режиму.

24 серпня Мінський міський суд засудив політв'язня Артема Лябедзька до трьох років і шести місяців колонії посиленого режиму. Його звинуватили у «фінансуванні діяльності екстремістської організації» за ст. 361-2 ККУ за пожертвування у три фонди солідарності у 2020 році.

Порушення прав журналістів, працівників ЗМІ та блогерів

За інформацією БАЖ, станом на кінець серпня у місцях позбавлення волі перебувають 33 журналісти та представники ЗМІ.

У Світлогорську затримали редактора інформаційної компанії «Ранок» Юлію Давлетову. У червні 2023 року низку співробітників «Ранку» вже затримували, заарештовували та оштрафували за статтею 19.11 Кодексу про адміністративні правопорушення за підписку на «екстремістський» профіль «Светлик. Светлогорск» в соцмережі «Одноклассники». Затримання відбулися після того, як медіаресурс першим повідомив про вибух і загибель людей на Світлагорському заводі біленої целюлози. На матеріал сайту «Ранок» посилалися або згадували незалежні журналісти та ЗМІ, визнані владою екстремістськими.

Наприкінці серпня стало відомо про тиск на журналістів «Ганцавицького часу» за матеріал, у якому вони критикували зрубані перед «Дажинками» клени у центрі міста. Так, кореспондента Світлану Малишку викликали на розмову до відділку поліції, де їй пояснили, що стаття не відповідає дійсності, а написати треба про те, як змінилися Ганцевичі на краще під час підготовки до «Дажинок». Також до ганцавицької поліції запросили ще одного співробітника видання – Сергія Багрова.

Крім того, у серпні цього року стало відомо про затримання поліського журналіста-фрілансера, відеоблогера та власника TikTok-аккаунта «Про Столін» Олександра Ігнацюка. Його помістили до СІЗО-7 Бреста. За неперевіреною інформацією, йому інкримінують «сприяння екстремістській діяльності» (ст. 361-4 ККУ).

У якості дисциплінарного стягнення за нібито порушення правил перебування в колонії політв'язня-журналіста Андрія Пачобута перевели на наступні шість місяців до колонії камерного типу. Дружина журналіста Оксана Пачобут поділилася листом від чоловіка, в якому він повідомив про погане самопочуття, високий тиск і порушення серцевого ритму.

31 серпня Гомельський обласний суд виніс суворий вирок журналістці та діячці культури Ларисі Щираковій. Їй інкримінували ст. 369-1 КК (Дискредитація Республіки Білорусь), ч. 1 і 2 ст. 361-4 ККУ (Сприяння екстремістській діяльності та те саме діяння, вчинене повторно). Суд проходив у закритому режимі. Суддя Микола Доля визнав Ларису Щиракову винною та призначив їй покарання у вигляді трьох з половиною років позбавлення волі в колонії загального режиму. У політув'язненої частково конфіскували майно. Жінка розлучена з неповнолітнім сином.

Катування та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання

Правозахисники продовжують документувати катування та інші акти жорстокого, нелюдського, такого, що принижує гідність, поводження.

Продовжується практика зйомки принизливих відео для підписки на медіаресурси, визнані владою екстремістськими, та для будь-якого іншого вираження незгоди з чинним режимом. Наприклад, провладні Telegram-канали опублікували відео затримання чоловіка з Гродно, який нібито поширював «екстремістські» матеріали та реєструвався в чат-боті «План «Перемога». Також відомо, що в середині серпня правоохоронці зняли «відео-покаяння» брестчанина, який має трьох неповнолітніх дітей і був засуджений за образу олександра лукашенка та чиновників.

Примус до відеозйомки часто супроводжується побиттям: на відео у деяких затриманих видно синці та рани. Так, на «кімнатному відео» у Володимира Павловця гематома та синці на обличчі.

Також у серпні пропагандист Ригор Азаронак почав допомагати у записі «відео-покаянь». Він прийшов до ГУБАЗіК, щоб зняти відео із затриманою 38-річною Наталією Крук.

Повідомляється, що після того, як колишнього співробітника КДБ призначили ідеологом на заводі «Нейман» у Березовці, там відбулася низка жорстоких затримань. Близько десяти працівників були затримані ОМОНом на робочому місці, після чого відправлені працювати на сміттєзвалище у Стеркавому (Лідський район). Працівники скаржилися на низькі зарплати, а також на відмову у відпочинку, після чого відбулися арешти.

Політв'язні у в'язницях також продовжують зазнавати жорстокого поводження.

За наявною інформацією, у виправній колонії № 24 також побили політв'язня Вікторію Кульшу, проти якої вдруге протягом року порушили кримінальну справу за непокору вимогам адміністрації колонії. Один з охоронців душив Вікторію ліктем, стоячи позаду неї, а також тягав її по камері. Крім того, жінка кілька разів оголошувала голодування в колонії на знак протесту проти жахливих умов. Через це у неї двічі стався інфаркт.

Порушення свободи асоціацій

Триває процес форсованого скорочення кількості громадських організацій та політичних партій.

14 серпня Верховний суд Білорусі задовольнив позов Міністерства юстиції та ліквідував Опозиційну партію БНФ, зареєстровану 19 серпня 1993 року.

15 серпня Верховний суд ліквідував Об'єднану громадянську партію, голова якої - політв'язень Микола Козлов - відбуває покарання в колонії.

Також були ліквідовані маргінальні провладні Соціал-демократична партія народної згоди та Республіканська партія.

За позовом Мін'юсту 23 серпня була ліквідована найбільша білоруська зоозахисна організація SaveUs. Це була перша платформа для збору коштів у Білорусі та допомагала бездомним тваринам.

Також відомо про продовження процесу ліквідації та самоліквідації низки громадських об’єднань.

Рішенням МВС від 23 серпня правозахисний центр «Весна» визнано екстремістською організацією. Це було продовженням тиску на правозахисників з метою змусити їх відмовитися від цілком законної діяльності, а також одним із способів зменшити можливості громадян для контакту з організацією. Виступала правозахисна спільнотата із заявою з вимогою скасувати рішення про визнання Правозахисного центру «Вена» та інших громадських організацій екстремістськими формуваннями, привести законодавство про протидію екстремізму у відповідність до міжнародних стандартів у сфері прав людини, припинити практику визнання організацій та ініціатив екстремістськими без обґрунтованих та відповідних підстав, а також практика визнання матеріалів, спрямованих на інформування громадськості про стан прав людини, екстремістськими матеріалами.

Переслідування адвокатів

Міністерством юстиції прийнято рішення про припинення дії ліцензій: Лявковича Ю.М., Халупка А.П. у зв’язку із застосуванням до них територіальними колегіями адвокатів дисциплінарного стягнення у вигляді виключення з колегій адвокатів за вчинення правопорушень, несумісних із званням адвоката. Медведєва С. В., Суслікова Л. В., Тарасюка М. М. у зв’язку з прийняттям кваліфікаційною комісією за результатами атестації 10 серпня 2023 року висновку про неможливість виконання адвокатами своїх професійних обов’язків з причин недостатньої кваліфікації.

Підтримка білоруською владою агресії РФ, військових злочинців, переслідування за підтримку України та антивоєнну позицію

У Білорусі на запрошення олександра лукашенка досі залишаються підрозділи російської приватної військової компанії «Група Вагнера», якій для розміщення та створення було передано територію та будівлі колишньої військової частини на території Могильовської області.

Розміщення в Білорусі найманців, обвинувачених у скоєнні злочинів проти людяності, є актом ігнорування думки міжнародної спільноти та підтримки скоєних військових злочинів, підтверджує справедливість звинувачень у пособництві російській агресії проти України та додає новий елемент до загрози безпеки в Європі. З іншого боку, це також ставить під загрозу безпеку громадян Білорусі, створює загрозу національній безпеці та суверенітету.

Водночас білоруська влада нещадно розправляється з громадянами за їх антивоєнну позицію, підтримку боротьби українського народу та армії проти агресора, зокрема за спроби чи наміри вступити до військових частин захисників України.

Так, 15 серпня Могильовський обласний суд виніс вирок Володимиру Тичинському. Суддя Павло Клімов визнав чоловіка винним у «сприянні екстремістській діяльності» (ч. 1 ст. 361-4 ККУ). Політв'язню інкримінували те, що у квітні 2022 року він зняв на мобільний телефон пересування російської військової техніки та надіслав відео в ЗМІ, визнане білоруською владою екстремістським. Суд засудив Тичинського до двох з половиною років позбавлення волі в колонії загального режиму.

За матеріалом ПЦ "Весна"