В Одесі розслідують закупівлю білоруської продукції за бюджетні кошти. Що Україна ще купує в Білорусі

«Свобода» проаналізувала, які білоруські продукти досі купують в Україні.

Слідче управління розслідування особливо тяжких злочинів поліції Одеської області відкрило провадження за фактом порушення законодавства під час закупівлі продукції походженням з Білорусі за кошти місцевого та державного бюджетів.

Зокрема, предметом розслідування стало придбання одним із комунальних підприємств Одеської області трактора виробництва Мінського тракторного заводу. На це з бюджету витратили 865 тисяч гривень (майже 24 тисячі доларів в еквіваленті).

Через суд слідчі отримали доступ до документів, за якими проводився тендер на закупівлю білоруського трактора.

Які білоруські продукти купують за бюджетні кошти в Україні

Трактори та запчастини до них та інша техніка білоруського виробництва – найпоширеніша продукція, яку закуповують в Україні як цивільні, так і військові підприємства.

Раніше підрядні організації при оголошенні тендерів у відповідній документації вказували тип запчастин і виробника – конкретне білоруське підприємство. Зараз, після введення заборони на закупівлю білоруської та російської продукції, в документах подається тільки специфікація. Але це не означає, що білоруські продукти більше не купують.

Після 24 лютого 2022 року українські підприємства закупили тільки білоруських тракторів щонайменше на 20 мільйонів гривень (понад півмільйона доларів в еквіваленті). Як повідомляв проект DOZORRO Transparency International Україна, білоруські трактори придбали комунальні підприємства в Одеській, Дніпропетровській та інших областях України.

Свій вибір покупці білоруської продукції пояснювали або тим, що її встигли придбати до введення заборони, або тим, що купували вже зібрану в Україні техніку.

Також відомо, що у вересні 2022 року аеропорт «Ужгород» замовив білоруський трактор вартістю 1,6 мільйона гривень (понад 40 тисяч доларів в еквіваленті). Цьогоріч білоруські запчастини для транспорту закупили держкомпанії «Укренерго», комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» та інші.

Пріоритет – запчастини до військової та рятувальної техніки

З 2014 року Україна закуповує в Білорусі багато автомобільної техніки, яка вже переобладнана на місцевих підприємствах для потреб Збройних сил, Нацполіції, Нацгвардії та рятувальних служб.

Після обстрілу чи участі в бойових діях ця техніка потребує ремонту, для цього потрібні білоруські запчастини.

«Свобода» знайшла кілька тендерів, за результатами яких Україна у 2023 році закупила таку продукцію для артилерійських військ у складі Сухопутних військ, підпорядкованих оперативному командуванню «Південь».

  • У червні певна військова частина направила 39 759,95 грн (більше тисячі доларів) на закупівлю запчастин, зокрема блоків шестерень і шестерень виробництва Мінського заводу шестерень. Щоправда, у списку закупівель – продукція з Литви, Чехії, Словаччини, Німеччини, а також з Росії виробництва ГАЗ чи КамАЗ.
  • У січні інша військова частина разом з іншими іноземними запчастинами закупила деталі для карданного валу виробництва Мінського автозаводу. Загальна вартість закупівлі склала 110 348,6 тис. грн (понад 3 тис. доларів в еквіваленті). Вартість інших подібних тендерів, за якими ця ж військова частина закуповувала запчастини до МАЗів, становила від 30 до 60 тисяч гривень (від 1 до 2 тисяч доларів).
  • 28 серпня завершується тендер на закупівлю пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту вул. Пожежні автомобілі МАЗ.

Такі тендери на закупівлю запчастин для військової, рятувальної та сільськогосподарської техніки оголошують у різних регіонах чи не щодня.

Загальну кількість тендерів, за якими закуповується білоруська продукція, та їх вартість підрахувати неможливо, оскільки зараз уряд України дозволив проводити закупівлі, вартість яких не перевищує 200 тисяч гривень (майже 5,5 тис. в еквіваленті доларів), без використання електронної системи.

Хто і звідки постачає

Переможці великих оборонних тендерів відомі лише державним органам. В електронній системі вони закодовані під назвою «захисник».

На невеликих тендерах білоруські запчастини постачають звичайні комерційні українські підприємства, які до війни тісно співпрацювали з МАЗом, МТЗ та іншими білоруськими підприємствами. Серед них більшість з тих регіонів, де до війни Білорусь зуміла створити великі мережі для обслуговування свого обладнання.

Цілком ймовірно, що білоруська продукція реалізується із запасів, які були сформовані на території України ще до повномасштабної агресії Росії, і що у 2023 році можуть відбутися нові поставки з Білорусі через інші країни.

Україна не вводила заборон на торгівлю з Білоруссю, як у випадку з Росією. Однак кордони між двома країнами закриті, а пункти пропуску фізично закриті. Як розповіли «Свободі» українські юристи, товари з Білорусі можуть бути завезені на територію України, наприклад, через територію Євросоюзу чи інших третіх країн.

Водночас Україна запровадила санкції проти низки білоруських підприємств, у тому числі тих, продукція яких зараз користується попитом на українському ринку: проти Мінського автомобільного заводу, ВАТ «БелАЗ», ВАТ «Гомсельмаш» і «БелАЗ-Сервіс».

Українська митниця відзначає збільшення товарообігу з Польщі, Туреччини та Китаю

З початку російського військового вторгнення Україна припинила оприлюднювати свою зовнішньоекономічну діяльність за країнами та видами товарів, які імпортуються з них на територію України.

Водночас нещодавно Держмитслужба України оприлюднила інформацію, підготовлену за результатами аналізу митних документів на ввезення товарів в Україну.

За даними митників, загальний товарообіг України за 7 місяців цього року склав 57,5 ​​млрд доларів, що на 3% більше рівня 2022 року (імпорт – 35,7 млрд, експорт – 21,8 млрд).

Найбільше Україна імпортувала з Китаю (5,6 млрд доларів), Польщі (3,8 млрд доларів) і Туреччини (2,8 млрд доларів).

А з видів імпортованої продукції найбільшу частину становили машини, обладнання та транспорт (на 10,6 млрд доларів), нафтопродукти та паливо (на 6,4 млрд доларів) та продукція хімічної промисловості (на 6,4 млрд доларів).


За матеріалом "Радіо Свобода"