Від «доби» до прострілених колін: результати переслідувань білорусів за антивоєнну позицію

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну білоруси активно демонструють антивоєнну позицію: організовують марші та пікети, пошкоджують залізничне обладнання, щоб уповільнити рух російської військової техніки, підривають російські військові літаки, допомагають у інформаційній війні, та воюють на боці України.

Станом на 18 жовтня 2023 року в Білорусі засуджено за диверсію на залізниці 13 осіб із загальним терміном позбавлення волі на 199,5 років. Щонайменше 35 осіб засуджено за розсилку в ЗМІ фото і відео російської військової техніки, 13 осіб засуджено за намір воювати на боці України. За публічне засудження російської агресії, білоруських добровольців та підтримку України переслідувано не менше 26 осіб. За перші півтора місяці війни в Білорусі за антивоєнні акції було затримано понад 1,5 тис. осіб. У Білорусі їх досі переслідують за відкриту підтримку України та піддають адміністративним арештам. 

Всього за антивоєнну позицію було затримано не менше 1630 білорусок і білорусів. З них 79 осіб засуджено за кримінальними справами на строк від 1 до 23 років. «Весна» розповідає про переслідування білорусів за антивоєнну позицію.

 

Арешти і тортури за участь в антивоєнних акціях і відкриту підтримку України

У Білорусі людей досі переслідують за відкриту підтримку України та піддають адміністративним арештам: за публічні гасла «Слава Україні», за український прапор на аватарці в соцмережах і навіть за виконання гімну України в караоке. 

Так, на початку квітня 2023 року у Бресті чоловіка засудили за ст. 24.23 КаОП, якого звинуватили у виконанні гімну України під час перебування в місцевому караоке-барі , «публічно висловлюючи свої суспільно-політичні інтереси». Свою провину він не визнав і пояснив, що зробив це всупереч чоловікові, який просив його не співати українських пісень.

Відомо, що невдоволений чоловік є громадянином РФ. За його свідченнями, житель Бреста попросив його залишити Білорусь і заспівав гімн України без мікрофона, незважаючи на численні прохання цього не робити. Його визнали винним у «пікетуванні» та засудили до 7 діб арешту.

17 серпня 2023 року в суді Новополоцька засудили місцевого жителя, якого затримали напередодні вранці. Чоловіка звинуватили у несанкціонованому пікетуванні. Приводом для затримання стала опублікована в Instagram фотографія жителя Новополоцька з відпочинку в Грузії, на якій він стоїть на тлі гір і прапорів Грузії та України. При цьому фото було опубліковано 8 серпня 2021 року, але поліція помітила його лише через два роки. У результаті чоловіка засудили до 15 діб арешту.

Але наймасовіші антивоєнні акції по країні пройшли 27 та 28 лютого 2022 року. За два дні в Білорусі затримали понад 1100 осіб.

Учасників антивоєнних акцій переслідували за жовто-блакитну символіку, за надписи на одязі «Ні війні», за покладання квітів біля посольства України в Мінську. Білоруси протестували не лише в столиці, а й у більшості регіонів Білорусі.

Затриманих на акціях силовики піддавали тортурам. Протестувальників жорстоко били в поліцейських відділках, звідки деяких відправляли прямо в лікарні.

"Коли я лежав у лікарні, мої друзі надіслали мені посилання на TikTok, де відео зі мною зібрало близько 60 тисяч переглядів. Мені стало тепло на душі, і я сподівався, що якщо якась частина українців подивиться це відео, то вони хоча б зрозуміють небагато, що справжні білоруси ніколи в житті не запускали б по них ракети», – сказав Павло, якого затримали на антивоєнному мітингу, побили у відділку, а потім відвезли до лікарні.

Фрагмент інтерв'ю колишнього арештанта про побиття на антивоєнному мітингу в Мінську.

«У якийсь момент люди почали кричати «Путін ху*ло». Це, за словами хлопця, стало причиною жорстоких затримань силовиками. До хлопця одразу підбігли троє чи четверо солдатів, повалили його на землю та почали бити кийками. Йому нанесли 14 ударів, п'ять з яких – по голові. Після цього підбіг співробітник ОМОНу і тримав хлопця, поки той чекав колег. У результаті кілька силовиків затягнули хлопця за ноги і руки в машину».

Розповідь жінки про побиття в СІЗО на Окрестіна після затримання на антивоєнній акції.

«З ним (співробітником СІЗО Урублевським) був конфлікт через те, що ми попросили туалетний папір і відкрити годівницю. У відповідь почули «За що боролись на те й напоролись» та лайку. Між нами і ним почався конфлікт. В результаті одну жінку мені все ж вдалося відтягнути, тому що я зрозуміла, хто це. А іншу Урублевський вивів у коридор і вдарив головою об стіну».

Розстріляні коліна та рекордні терміни ув'язнення «рейкових партизанів»

 

За згодою Лукашенка Росія активно використовує територію Білорусі для війни проти України. По залізницях пересувається багато військової техніки. З початком повномасштабного вторгнення білоруси виводять з ладу залізничну техніку, щоб не допустити переміщення техніки.

Через саботаж на залізниці влада внесла спеціальні зміни до кримінального права. Тепер найвища міра покарання може загрожувати не тільки за теракт, але навіть за замах на теракт.

На сьогодні відомо про 13  засуджених «залізничних партизанів» на загальну суму 199,5 років позбавлення волі.

Мінськ

Резонансна справа Віталія Мельника, якому під час затримання вистрелили в колінні суглоби. 22 грудня чоловіка засудили до 13 років позбавлення волі за п'ятьма статтями кримінального провадження, зокрема й за статтею про тероризм. 40-річного Віталія звинуватили в тому, що він у березні 2022 року на перегоні Навсади-Борисів підпалив релейну коробку автоматичного блокувального світлофора, внаслідок чого вивела з ладу систему сигналізації залізниці. Протиправні дії нібито створили реальну загрозу настання тяжких наслідків у вигляді ДТП, пошкодження рухомого складу, загибелі або травмування людей.

Віталій із села Мінської обл. У нього маленька дитина.

Світлогорськ

27 грудня Гомельський обласний суд виніс вирок трьом світлогірцям у справі «рейкових партизанів», яких звинуватили в тероризмі та державній зраді. Дениса Дікуна засудили до 23 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, Дмитра Равича – до 22 років, Олега Молчанова – до 21 року.

Поки що це найсуворіший вирок за диверсію на білоруській залізниці.

Чоловіків звинуватили в підпалі релейної шафи, інформацію про що вони нібито передали в план «Перамога» і BYPOL.

10 червня 2023 року Гомельський обласний суд виніс вирок 22-річному Максиму Драбницю за участь у плані «Перемога» та планах підриву залізниці в Світлогорському районі. Хлопець приїхав до залізниці, де його підстерегли та затримали.

Максима засудили до восьми років колонії суворого режиму і штрафу в розмірі 3700 рублів.

Стовпці

Сергія Глебка затримали в ніч з 1 на 2 березня у Стовбцях. За інформацією МВС, щоб уповільнити рух поїздів, чоловік підпалив колоди на залізничних коліях. Проти Глебка відкрито кримінальне провадження за статтею 289 ККУ за теракт.

Після затримання Сергія побили – це видно на відео-покаянні.

19 жовтня Мінський міський суд засудив Сергія до 11 років колонії суворого режиму та штрафу в 300 базових одиниць. 

Вітебськ

16 вересня Вітебський обласний суд засудив політв'язня Сергія Кановалова до 15 років колонії суворого режиму. Його визнали винним за кількома статтями, включно з тероризмом (ст. 289 ККУ).

Сергій Кановалов - співробітник Вітебської залізниці, якого звинуватили в дезорганізації системи, що відповідає за безпеку на залізниці.

Осиповичі

2 березня співробітники ГУБАЗ затримали 43-річного місцевого жителя Олексія Шишкавця. Його звинуватили в тому, що Олексій, приєднавшись до BYPOL, отримав від них вказівки блокувати залізничні колії.

12 жовтня Могильовський обласний суд засудив політв'язня Олексія Шишківця до 11 років колонії суворого режиму.

Бобруйськ

У ніч на 30 березня троє жителів Бобруйська, 27 і 28 років, Євген Мінкевич, Дмитро Клімов, Володимир Аврамцев, які, за інформацією МВС, причетні до руйнування двох релейних шаф і сигнальну установку під Осиповичами затримали. Під час затримання Дмитра Клімова силовики застосували зброю та вистрілили йому в колінні суглоби. Пізніше стало відомо, що чоловіки, які не чинили опору, після затримання отримали поранення в колінні суглоби.

10 лютого Могильовський обласний суд виніс вирок Дмитру Клімову, Володимиру Аврамцеву та Євгену Мінкевичу. Перших двох засудили до 22 років позбавлення волі, а останнього – до 1,5 року позбавлення волі. Зазначається, що Мінкевича частково звільнили від покарання строком на один рік відповідно до закону «Про амністію у зв'язку з Днем соборності». Враховуючи час перебування під вартою, покарання вважається відбутим.

Мазир

10 березня 2022 року стало відомо про затримання політв'язнів Сергія Плешкуна та Юрія Сельвича.

Мазирану інкримінували сім кримінальних статей, серед яких терористичні акти, екстремістська діяльність і розпалювання соціальної ворожнечі. Зокрема, Плешкуна звинуватили у виготовленні «коктейлів Молотова» та підготовці до пошкодження транспортних засобів.

8 лютого Гомельський обласний суд засудив Сергія Плешкуна до 16 років колонії посиленого режиму, Юрія Сельвича – до 14 років.

Інформаційна війна

За даними правозахисників, білоруська влада порушила щонайменше 36 кримінальних справ за передачу інформації про переміщення російської військової техніки. Щонайменше 35 осіб були засуджені.

Іншим видом антивоєнного опору є так звана інформаційна війна. Білоруси по всій країні фотографують колони російської військової техніки та передають інформацію в проект моніторингу військової діяльності «Білоруський гаюн» або незалежні ЗМІ. Через те, що практично всі недержавні ЗМІ визнані «екстремістськими формуваннями», білоруська влада розцінює передачу їм даних як «сприяння екстремістській діяльності» (ст. 361-4 КК), участь в екстремістських формуваннях (ст. 361-1 КК) або навіть «державна зрада» (ст. 356 КК). Усім, хто повідомляє про пересування російських військ, погрожують за ст. 361-4 від двох до шести років позбавлення волі. За «державну зраду» – від 7 до 15 років позбавлення волі.

Так, 15 грудня брестські державні ЗМІ опублікували відеоролик про затримання колишнього солдата Дмитра Гуліна, якого звинувачують у державній зраді. Силовики називають Дмитра «агентом українських спецслужб». Колишній військовий нібито повідомив українських військових про дислокацію російських підрозділів на території Білорусі.

6 грудня колишню вчительку Ірину Абдукерину засудили до чотирьох років позбавлення волі за чотирма статтями, зокрема ст. 361-1 (Участь в екстремістському формуванні) Кримінального кодексу.

Політв’язня Ірина Абдукерина – колишня вчителька англійської мови з Хойників, яку затримали вранці 5 квітня 2022 року на дачі. Причиною затримання нібито стало те, що Ірина знімала на телефон пересування колони російської військової техніки та пересилала запис у телеграм-канал «Білоруський Гаюн». 

23 грудня військового експерта, політв'язня Єгора Леб'ядка засудили за ст. 361-4 (Сприяння екстремістській діяльності) Кримінального кодексу на 5 років позбавлення волі за інтерв'ю «Єврорадіо» про війну в Україні.

Чоловіка затримали 13 липня 2022 року. Згідно з матеріалами справи, Єгор «дав інтерв’ю представнику зазначеного каналу на тему проведення ЗС РФ спеціальної військової операції на території України та ролі Білорусі в ньому».

Програміста із Сениці Дмитра Мостового затримали на початку березня 2023 року після диверсії на аеродромі в Мачулищі. У провладному фільмі на державному телебаченні повідомлялося, що він вів стрім з аеродрому для моніторингової групи «Білоруський гаюн». Його викрили та затримали під час спроби забрати гроші зі схованки.

14 вересня 2023 року в Брестському обласному суді розглядалася кримінальна справа проти програміста ч. 1 ст. 356 (державна зрада) та ч. 1 ст. 361-4 (пропаганда екстремістської діяльності) ККУ. 

Дмитра засудили до десяти років позбавлення волі.

4 вересня 2023 року завідувача міської аптеки Дмитра Макєєва засудили за трьома кримінальними статтями до шести років позбавлення волі та штрафу в розмірі 18,5 тис. рублів за передачу відео російської військової техніки в Telegram-канал, визнаний «екстремістським» формування, а також за надання грошей полку Калиновського.

Переслідування за намір воювати за Україну

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну багато білорусів вступили до білоруського полку (колишнього батальйону) імені Кастуся Калиновського. Силовики почали затримувати білорусів за намір воювати на боці України та спроби вступити до полку. Їм інкримінують замах на участь у збройному конфлікті на території іншої держави (ст. 14 і 361-3 КК) або найманство (ст. 133 КК).

На сьогодні відомо не менше 13  білорусів, які були засуджені за бажання воювати на боці України. Ось їхні імена: Сергій Грибович,  Андрій Раптунович, Анатолій Михайлов, Андрій Маслав, Михайло Листопадов, Євген Карпов, Сергій Вайцюк, Олександр Айнутдінов, Кирило Балахонов, Павло Обозний, Ян Папкович, Максим Стасюк, Василь Якимів. 

Визнання «екстремістським формуванням», кримінальна справа та квартирні погроми

Також влада активно переслідує тих, хто вже пішов у полк Калиновського. 23 вересня МВС визнало аудиторію полку «екстремістським формуванням». А 11 жовтня Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти творців та учасників Калиновського полку.

У 2022 році силовики придумали новий спосіб тиску та залякування незгодних з владою, які перебувають за кордоном – обшуки квартир. Силовики знімають відео погромів, які потім викладають у своїх Telegram-каналах. Спочатку вони знімають стан квартири до обшуку, потім показують її стан після: розкидані речі та зламані меблі, потрощені шафи.

Так, наприкінці листопада силовики влаштували переполох у квартирі прес-секретаря Калиновського полку Крістіни «Чабор» та її чоловіка. Також силовики розгромили квартиру Наталії Суслави, матері загиблого калинівця Павла «Волат».

Вікторію Навицьку, сестру добровольця батальйону імені Кастуся Калиновського Яни Мельникової, затримали наприкінці травня 2022 року. Після двох адміністративних арештів по 26 діб жінку не звільнили, а повторно затримали у кримінальному провадженні за ст.342 КК (Групові дії, що грубо порушують громадський порядок). 13 жовтня 2022 року в суді Ленінського району Мінська поліцейського засудили до 1 року 6 місяців позбавлення волі в колонії загального режиму.

«Весна» не можемо опублікувати всі прізвища, але правозахисникам також відомо, що силовики періодично затримують і саджають на добу родичів калиновців.

Арешти за антивоєнні коментарі та солідарність з Україною

Наприкінці грудня 2022 року стало відомо, що 68-річній Людмилі Коган із Бреста висунули звинувачення в нарузі над будівлями та псуванні майна за антивоєнний напис. У Бресті на зупинці громадського транспорту жінка написала «Живе Білорусь» і «Ні війні».

22 лютого 2023 року Московський суд Бреста засудив Людмилу до року «домашньої хімії» за наругу над будівлями та псування майна (ст. 341 КК). До вироку жінку тримали під домашнім арештом.

Згідно з повідомленням з чат-рулетки, відомо про затримання п'ятьох білорусів, які виступали проти війни та на підтримку України. Загалом за антивоєнні коментарі в Інтернеті затримали 11 осіб.

Співачку Мер'єм Герасименко затримали 4 серпня 2022 року після концерту в барі «Баньки-ботелки» в Мінську, де вона виконала пісню «Обійми» гурту «Океан Ельзи» на підтримку України. Факт виконання пісень українською мовою обурив пропагандистів. 20 січня 2023 року в суді Центрального району Мінська Мерієм засудили до трьох років «домашньої хімії» за активну участь у групових діях, що грубо порушують громадський порядок (ч. 1 ст. 342 КК).

20 лютого суд Баранавицького району та міста Барановичі оштрафував директора магазину автозапчастин Віктора Макаренка на 300 базових одиниць (11 100 білоруських рублів) за відмову обслуговувати російських військових у магазині. Чоловіка звинуватили за ст. 190 КК («порушення рівноправності громадян»).

5 січня 2023 року ГУБАЗІК затримав мінського священика Діонісія Коростальова за молитву за воїнів і захисників України.

«Справа прапорів»

У середині вересня 2022 року силовики затримали п'ятьох мінчуків за вивішування великих державних прапорів Білорусі та України на фасаді будинку в Мінську. Проти них відкрито кримінальне провадження за «злісне хуліганство, вчинене групою осіб» за ч. 2 ст. 339 КК і помістили всіх під варту в СІЗО Жодина. Але на цьому переслідування арештантів не припинилися. Через два тижні після затримання МВС визнало «екстремістським формуванням» канал у додатку Zello, через який мінчуки спілкувалися під час організації акції. Затримані - Дзянис Варозов, В'ячеслав Пантюшенко, Ольга Церах, Володимир Лавор і Катерина Зарецька.

Серед інкримінованих статей немає «злісного хуліганства», на підставі якого політв'язнів затримали та помістили під варту. Зараз п’ятеро осіб звинувачуються за більш серйозними статтями Кримінального кодексу: ч. 1, 3 ст. 361-1 (створення та участь у «екстремістському формуванні») та ч. 2 ст. 361-4 КК (сприяння екстремістській діяльності). Їм загрожує до 7 років позбавлення волі.

У Мінському міському суді 6 квітня 2023 року всіх фігурантів справи засудили до п'яти років позбавлення волі, а Володимира Лавора засудили до чотирьох років дев'яти місяців позбавлення волі. 

«Мінчани вітають український народ із чудовою звісткою про Кримський міст»

На початку жовтня 2022 року невідомі вивісили на опорі лінії електропередач у Мінську біло-червоно-білий прапор і прапор України.

Наступного дня в Telegram-каналі Антона Матольки з’явився пост із фотографією прапора та підписом: «Міняни вітають український народ із чудовою новиною про Кримський міст. Крим – це Україна! Хай живе Білорусь! Слава Україні!» . Пізніше поліцейські  затримали  шістьох мінчан віком від 34 до 36 років, які ймовірно це зробили: Ігара Тікача, Юрія Нестяренка, Ігора Тяпцеєва, Володимира Савельєва, Віктора Гринька.

15 червня 2023 року всіх шістьох політв'язнів засудили до позбавлення волі за чотирма кримінальними статтями. Результати суду правозахисникам невідомі.

Наприкінці лютого 42-річний Олександр перерахував українській армії близько двох тисяч євро. Після цього його доставили на бесіду в КДБ, а потім оголосили про підозру у фінансуванні тероризму. Крім того, заарештували квартиру, підприємство, особисті рахунки та навіть картку 10-річного сина-інваліда.

Чоловік встиг виїхати з родиною. Але силовики взялися за його батьків: ті наполягають, щоб ті вмовили сина повернутися в країну – інакше погрожують 66-річній матері та 68-річному батькові арештом.

Студентку Дануту Перадню  затримали 28 лютого 2022 року в Могильові. Проти дівчини відкрито кримінальне провадження за ст. 361 КК (Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці) та ст. 368 Кримінального кодексу (Образа Лукашенка). Її звинуватили в тому, що 27 лютого в одному з чатів Могильова зробила репост тексту з різкою критикою дій Володимира Путіна та Олександра Лукашенка щодо розв'язання війни в Україні. У ньому також містився заклик до вуличних демонстрацій і відзначалася безперспективність білоруської армії в разі її прямого вступу у війну.

У результаті 22 листопада 2022 року Могильовський обласний суд засудив 21-річну дівчину до шести з половиною років колонії загального режиму за антивоєнний репост.

13 квітня 2023 року в Гомельському обласному суді електрика гомельського магазину «Грін» Володимира Якимця засудили до двох років позбавлення волі за публічне викриття російської військової агресії в одному з чатів. 

Арешти за пожертви білорусам, які воюють на боці України

17 жовтня 2023 року 36-річного програміста з Бреста Леоніда Райчонка засудили до шести років позбавлення волі за пожертвування білоруським добровольцям, які воюють на боці України.

Згідно з обвинуваченням, торік він передав волонтерам 400 доларів на бронежилети. Другу пожертву в розмірі 150 доларів він зробив на користь «Празької групи підтримки» (об’єднання білорусів у Празі, які збирають пожертви та використовують їх для купівлі форми, іноді аксесуарів до зброї для білоруських добровольців, які воюють на боці України ).

21 жовтня 2022 року Анастасію Петроченко затримали за передачу грошей полку Калиновського. Проти дівчини відкрили кримінальне провадження та помістили її в СІЗО.

14 червня 2023 року в Гомельському обласному суді Анастасію засудили до трьох років колонії загального режиму. 

16 січня 2023 року Владислава Яценка засудили до п'яти років колонії суворого режиму. Пожертвував і на потреби калиновців.

Диверсія в Мачулищах

26 лютого 2023 року на військовому аеродромі в місті Мачулищі під Мінськом пролунали два вибухи. Пізніше стало відомо, що російський дальній військовий літак-розвідник ДРЛВ-50, який знаходився на цьому аеродромі, підірвався та вийшов з ладу. Його використовували для наведення російських ракет на цілі в Україні.

Після диверсії в Білорусі прокотилася хвиля арештів, яку силовики назвали «зачисткою». Співробітники КДБ організували масштабну операцію з викриття так званих «диверсантів». У будинках десятків білорусів провели обшуки, після чого їх допитали та затримали. Деякі з них пізніше були відпущені.

Під переслідування потрапили ті, хто з 2020 по 2023 роки переслідувався за адміністративно-політичними статтями. Також були масові затримання за професійними ознаками: психотерапевтів і реконструкторів. Це пов'язано з тим, що двоє фігурантів справи, які перебувають за кордоном, за логікою силовиків, могли мати зв'язки між знайомими в Білорусі в цих спільнотах.

На провладному телеканалі АНТ вийшов фільм, в якому йдеться про резонансні затримання.

3 березня в КДБ повідомили, що фігурантами справи є близько 30 осіб, проти яких відкриті кримінальні справи за ч. 3 ст. 289 КК (терористичний акт, вчинений організованою групою). Було затримано понад 20 осіб. Фігурантам кримінальної справи про диверсію в Мачулищі може загрожувати виключна міра покарання у вигляді розстрілу.

Пізніше було звільнено 10 осіб, які десять діб утримувалися в СІЗО КДБ. На сьогодні відомі імена 13 осіб, які були затримані у цій справі.

Головним підозрюваним у справі став затриманий українець Микола Швець з позивним «Гаспар». За даними держЗМІ, він нібито отримав завдання підірвати російський літак у грудні 2022 року від куратора Служби безпеки України. 

4 березня, вже після диверсії та невдалої спроби евакуюватися з Білорусі, Швеця затримали силовики. Затримання відбулося в будинку друкаря  Олега Сичова  в садовому товаристві «Березовий гай» у селі Чартяж (Баравлянська сільська рада). Сичова разом із дружиною Настею Пілько.

9 березня затримали помічника голови правління Євразійської економічної комісії  Дмитра Шадька. 24 березня його звільнили.

Чернігівця Андрія Шмая  який працював робітником у Вітебському облвиконкомі, затримали 19 січня. З 2006 по 2013 роки проходив службу на білорусько-українському кордоні. Його звинувачують у тому, що з вересня 2022 року Андрій регулярно надсилав братові, який служить в армії в Чернігові, інформацію «про ситуацію в Білорусі».

Зараз чоловік перебуває в СІЗО КДБ за звинуваченням за статтею 358-1 Кримінального кодексу (агентурна діяльність).

Ще один фігурант справи - білорус  Вадим Паценко. На кадрах допиту він розповідає, що йому нібито дали завдання підірвати нафтобазу за допомогою дрона та вибухівки. Йому інкримінують ч. 2 ст. 289 КК (терористичний акт).

*Ілюстрація на заставці "Вайна ва Украіне" Вольгі Пранкевіч.
За матеріалом "Весна"