Хроніка репресій проти білоруської журналістики

Про те, що відбувається з білоруськими медіа та журналістами з дня президентських виборів, – з 9 серпня 2020 року і дотепер – безпрецедентний кейс щодо знищення незалежної журналістики у цілій країні, у центрі Європи, у XXI столітті.

Незважаючи на заходи, які вживає влада, ми можемо сказати, що незалежні білоруські медіа продовжують свою роботу, навіть у вигнанні. Але платять за це високу ціну: журналісти сидять у в'язницях, хтось уже відсидів термін та вийшов, комусь призначають нові терміни. Багато редакцій залишили Білорусь, щоб і далі відкрито висвітлювати події, що відбуваються в країні і світі. Ті, хто залишився, були змушені відмовитися від суспільно-політичної діяльності.

Колесо репресій протягом уже трьох років лише набирає обертів, ламаються чергові життя та долі. Історії журналістів та редакцій зібрані у цьому проекті. Їх стає дедалі більше, вони знаходять своє продовження.

Проект "Преса під пресом" був створений командою Press Club Belarus восени 2020-го. Ми й хотіли б завершити цей проект, проте це й досі неможливо. Важливо фіксувати те, що відбувається із білоруською журналістикою.

Це історія неймовірної стійкості незалежних медіа Білорусі, які, попри випробування та умови, продовжують виконувати свою місію: інформувати людей, незважаючи ні на що. Тому що без незалежних медіа ті мільйони білорусів та білорусок, які виходили на протести 2020-го, залишаться без голосів.

Що відбувалося у 2020 році (з 9 серпня 2020-го)

Затримання, обшуки, вилучення техніки.

Журналістів затримували під час роботи на вулицях нібито для перевірки документів та відвозили до РУВС, відрізаючи від подій та заважаючи передавати аудиторії інформацію з місця події. Вилучали, розбивали техніку та носії інформації. Затримували як під час стримувань, так і до початку акцій, фізично прибираючи кореспондентів та фотографів із вулиць.

Напередодні та на початку протестів подібні затримання були масовими. Лише за один день, 27 серпня 2020-го, у Мінську та Бресті силовики затримали 47 журналістів.

Співробітники силових структур почали приходити з обшуками до офісів редакцій незалежних медіа, а також додому до журналістів та медіаменеджерів. Як правило, це закінчувалось затриманням та вилученням техніки.

Фізичне насильство та поранення.

Хоча журналісти не були учасниками акцій і носили спеціальні жилети, вони потрапляли до числа побитих та затриманих із застосуванням насильства. З 9 серпня 2020 року і до кінця 2020 року було зафіксовано не менше 62 фактів фізичного насильства щодо журналістів.

Також зафіксовано три випадки поранення. Так, 10 серпня 2020 року журналістку «Нашої Ниви» Наталю Лубневську поранили гумовою кулею в ногу, коли вона висвітлювала акцію протесту в Мінську. На опублікованому «Нашою Нивою» відео виразно видно, як у журналістку зблизька вистрілила людина у формі.

Адміністративні суди.

Спершу були адміністративні справи. Журналістам за участь в акції присуджували по 10-15 діб арешту. Потім додали звинувачення «за непокору співробітнику» – це дозволило призначати до 30 діб адміністративного арешту.

Конвеєрні суди проходили з однаковими вироками та свідками у балаклавах під вигаданими іменами. Судді не залишали адвокатам можливості захистити підзахисних, допитати анонімних свідків та встановити їхні особи. Онлайн-засідання пояснили епідеміологічною ситуацією, хоча в даний період влада активно заперечувала COVID-епідемію в країні.

Починається кримінальне переслідування.

Журналісти стають фігурантами наразі вже кримінальних справ. За 2020 рік шести журналістам висунуто звинувачення: «організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок» за висвітлення акцій протесту, «розголошення лікарської таємниці» після виходу резонансного матеріалу, «наклепу» на чиновника.

22 грудня 2020 під «кримінальний прес» потрапила і частина команди Press Club Belarus. Протягом восьми місяців перебували у СІЗО засновниця Юлія Слуцька, фінансовий директор Сергій Ольшевський, програмний директор Алла Шарко та оператор Петро Слуцький, яких звинуватили у ухиленні від сплати податків. Вони були визнані політичними ув'язненими. Кримінальну справу було закрито у 2021 році. Тоді ж Press Club Belarus було ліквідовано в країні, як і сотні інших білоруських НУО.

Переслідування журналістів, які звільнилися із державних ЗМІ після подій серпня 2020 року.

Починається полювання на тих співробітників, хто публічно висловився проти насильства та беззаконня, брав участь у протестах чи просто звільнився. Так, у вересні 2020-го телеведучі держТВ Денис Дудинський та Дмитро Кохно отримали по 10 діб адміністративного арешту за участь в акції протесту.

А у грудні 2020 року у «справі Прес-клубу» нібито за несплату податків організації, в якій навіть не працювала, було затримано екс-тележурналістку Белтелерадіокомпанії Ксенію Луцкину. Вона провела два роки в СІЗО і в результаті засуджена до восьми років колонії загального режиму, але вже за іншим звинуваченням: «змова чи інші дії, вчинені з метою захоплення державної влади».

Кримінальне переслідування журналістів, які звільнилися з держЗМІ – як акт помсти стосовно нещодавно лояльних «голосів» влади – продовжиться і далі. Так, у 2023 році колишньому кореспондентові та провідному держТВ Дмитру Семченку, який звільнився у серпні 2020 року, присудили три роки колонії за «розпалювання ворожнечі» (таким чином суд інтерпретував три посади Семченка в соціальних мережах «ВКонтакті» та Instagram).

Блокування веб-сайтів.

Відразу 92 сайти незалежних медіа та політичних ресурсів було заблоковано за рішенням Ради безпеки Білорусі з формулюванням про «завдання шкоди національним інтересам». Рішення було ухвалено 21 серпня 2020 року, хоча всі ресурси були вже недоступні з 9 серпня 2020 року. Заходи пояснювалися тим, що заблоковані видання «негативно характеризують ситуацію в Білорусі після закінчення електоральної кампанії та дискредитують діяльність державних органів». Блокування незалежних медіа продовжиться і надалі.

Відмова в друці та доступі до розповсюдження.

Газетам, які об'єктивно висвітлюють те, що відбувається в країні і є звичною формою споживання інформації для людей старшого віку, влада не дає можливості друкуватись і бути доставленою до рук читачів. Після виборів у серпні 2020-го чотирьом загальнореспубліканським газетам – «Народна Воля», «Комсомольська правда в Білорусі», «Вільні Новини плюс», «БелГазета» – відмовили у пресі та розповсюдженні. Як причина державний Будинок друку вказав «зламаний друкарський верстат». Водночас, державні газети були надруковані в дні зазначеної поломки.

Позбавлення статусу ЗМІ.

Білоруське законодавство передбачило специфічну форму санкцій щодо ЗМІ: письмові попередження, які виносяться міністерством інформації. ЗМІ може бути закрито за рішенням суду за наявності протягом двох і більше попереджень.

Так, найбільший інформаційний портал країни TUT.BY протягом серпня-вересня 2020 року отримав чотири попередження. Міністерство інформації звернулося до суду з позовом щодо припинення випуску мережевого видання TUT.BY. Дія статусу ЗМІ була припинена, а у грудні 2020 року економічний суд позбавив TUT.BY статусу ЗМІ. Але медіа продовжувало працювати як інтернет-ресурс, який за законом може збирати та розповсюджувати інформацію.

У 2021 році влада фізично розгромила TUT.BY, проте редакція зуміла виїхати, зберегти частину команди і продовжити працювати для своєї аудиторії вже під назвою «Дзеркало».

У 2020 році незалежний білоруський медіасектор відіграв значну роль у демократичному русі і в 2021 році зазнав безпрецедентної за своїм масштабом зачистки з боку влади.

Як змінювалася ситуація у 2021 році

Посилюється кримінальне переслідування.

З січня 2021 року кримінальні справи щодо журналістів зростають у геометричній прогресії. Медійників підозрюють у «фінансуванні протестної діяльності», «ухиленні від сплати податків», «образі президента Республіки Білорусь»...

Виносять перші вироки журналістам у кримінальних справах.

Так, 18 лютого 2021 року озвучено вирок журналісткам «Белсата» Катерині Андреєвій та Дар'ї Чульцовій, по два роки колонії загального режиму за стрім з акції пам'яті вбитого мінчанина Романа Бондаренка [Бондаренка було побито на протестній «Площі змін» він загинув від травм].

2022 року Дар'я вийшла на волю і залишила Білорусь, а на Катерину завели ще одну кримінальну справу і присудили вісім років і три місяці.

Найбільший термін – 15 років у колонії посиленого режиму – присудили медіаконсультанту та блогеру Ігорю Лосику.

Розгроми редакцій, обшуки та затримання.

18 травня 2021 року розпочалися «чорні дні» для медіа. Цього дня влада атакувала TUT.BY: провела обшуки, конфіскувала техніку, заарештувала рахунки і повністю заблокувала інтернет-ресурс. Затримано одразу 15 осіб. Заведено кримінальні справи.

8 липня 2021 року силовики прийшли до редакції, а також додому до співробітників «Нашої Ниви». Затримано чотирьох людей. Конфісковано техніку. Заведено кримінальні справи на медіаменеджерів Андрія Скурка та Єгора Мартиновича.

16 липня 2021-го у семи містах по всій країні пройшли обшуки у 17 журналістів, які співпрацювали з «Радіо Свобода» та «Белсатом». Тоді було затримано шістьох людей.

18 серпня 2021 року з обшуками прийшли до співробітників єдиного в країні недержавного інформагентства БелаПАН. Пройшли обшуки та вилучення документів у рамках кримінальної справи, яку завели раніше, у січні того ж року на колишнього заступника директора агентства, журналіста Андрія Олександрова за статтею «про організацію чи участь у діях, що грубо порушують громадський порядок». Заведено кримінальні справи стосовно головного редактора та директора БелаПАН Ірини Левшиної та екс-директора Дмитра Новожилова.

• За 2021 рік затримано 113 медійників.

• За 2021 рік зафіксовано 146 обшуків у журналістів вдома та в редакціях.

Репресії щодо недержавних журналістів та медіа системні та спрямовані на фактичне знищення незалежного медіасектора. Журналісти та редакції опинилися поза законом та змушені масово релоцюватись за кордон.

Матеріали і самі медіа починають визнавати екстремістськими.

Медіа продовжують позбавляти статус ЗМІ. Натомість надають їм інший статус – екстремістського формування. Це дає силовикам можливість затримувати медійників і звинувачувати їх за «участь у складі екстремістського формування».

• За 2021 рік визнано «екстремістськими» 13 медіа.

Криміналізація медіаспоживання.

З'являються додаткові ризики для аудиторії екстремістських медіа. За лайки, передплати, коментарі, репости, передачу інформації редакції людині може загрожувати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Коментарі щодо гучних справ в інтернеті стають небезпечними для білорусів. Так, у «справі Зельцера» за коментарі, репости, злив цих силовиків та публікації в соцмережах було затримано щонайменше 124 особи. До 2023 року 99 осіб засудили до тюремних термінів. Правозахисники називають цю справу однією з наймасовіших у Білорусі.

• Примітка: у 2021 році у Мінську під час перестрілки у квартирі загинули двоє людей, співробітник КДБ Дмитро Федосюк та IT-фахівець Андрій Зельцер; пройшла хвиля затримань тих, хто висловився у соцмережах, засуджуючи силовиків.

Триває тиск на друковану пресу.

Багато газет позбавлені можливості друкуватися в країні та виключені з монополізованої державної системи розповсюдження друкованих видань. Так, друкарня відмовилася друкувати «Брестську газету», з кіосків державного монополіста «Бєлсоюздрук» зник тижневик «Новы час», Будинок друку в односторонньому порядку розірвав договір із регіональною недержавною газетою Intex-press (Барановичі), а «Белпошта» виключила газету з підписного каталогу. Вимушено припинили видавати свої друковані версії «Регіональна газета» (Молодічне) та «Інформ-прогулянка» (Лунінець).

Тиск продовжується і в 2022-2023 роках. Друкованих версій незалежних видань, з яких можна дізнатися про те, що відбувається в країні, не залишилося. Одні редакції релокувались, пішли в онлайн, інші припинили працювати, а треті відмовилися від висвітлення суспільно-політичних тем.

Як змінювалася ситуація у 2022 році

• За рік затримано 43 журналісти, пройшло 55 обшуків та оглядів приміщень з вилученням техніки.

Кримінальне переслідування журналістів продовжується.

Проходять закриті суди, медійники одержують величезні терміни. Журналістку «Белсату» Катерину Андрєєву судять повторно, доки вона відбуває вже присуджений раніше термін два роки. За півроку до звільнення їй висунули нове звинувачення за «зраду державі» та присудили вісім років і три місяці колонії – в умовах посиленого режиму.

Колишню журналістку Белтелерадіокомпанії Ксенію Луцькіну, в якої в ув’язненні загострюється онкозахворювання, засуджують до восьми років позбавлення волі в колонії загального режиму.

Винесено вирок у справі БелаПАН. Андрій Олександров отримав 14 років колонії посиленого режиму, Ірина Злобіна – 9 років колонії загального режиму, колишній директор інформаційного агентства Дмитро Новожилов – 6 років колонії посиленого режиму, головний редактор та директор БелаПАН Ірина Левшина – 4 роки колонії загального режиму.

Андрій Олександров, Ірина Левшина та Дмитро Новожилов звинувачувалися у створенні екстремістського формування та керівництві ним. Олександров і Новожилов звинувачувалися також у ухиленні від сплати податку. Усіх вони визнані політв'язнями.

Пройшов суд над медіаменеджерами «Нашої Ниви» Андрієм Скурком та Єгором Мартиновичем. Їх звинуватили у сплаті комунальних послуг за тарифами для фізичних, а не юридичних осіб. Незважаючи на відшкодування збитків та відкликання позову, вони були засуджені на два з половиною роки колонії.

Триває надання медіа статусів «екстремістських формувань та організацій». Крім «екстремістів» у медіа з'являються ще й «терористи».

Так, журналісти TUT.BY Ольга Лойко, Олена Толкачова, головний редактор Марина Золотова та гендиректор Людмила Чекіна в період слідства у кримінальній справі отримують від КДБ Білорусі статус «осіб, причетних до терористичної діяльності».

• Загалом за 2022 рік «екстремістський» статусу різного порядку набувають 29 медіа.

Криміналізація медіаспоживання.

Герої матеріалів незалежних медіа перебувають у зоні ризику. Так, після надання коментаря одному з «екстремістських» медіа, військового аналітика Єгора Лебідка засудили до п'яти років колонії посиленого режиму. А дружина політв'язня медійника Ігоря Лосика – Дар'я Лосик – була затримана після інтерв'ю телеканалу «Белсат» і 2023 року засуджена до двох років колонії.

Аудиторія ризикує, надсилаючи контент незалежним медіа.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну читачі діляться з редакціями фото та іншою інформацією щодо переміщення російських військ на територію Білорусі. На деяких із них заводять кримінальні справи із формулюванням «сприяння екстремістській діяльності». Як і раніше, дають терміни за репости, коментарі, підписки, лайки.

Редакції думають тепер не лише про свою безпеку, а й про безпеку своєї аудиторії. Вони знаходять технологічні рішення, щоб їх читачі могли безпечно передавати інформацію, а також споживати її (використовують чат-боти, вводять анонімні коментарі). Але сам факт того, що читачі продовжують надсилати незалежним медіа інформацію та ділитися своєю думкою, говорить про велику довіру до них з боку аудиторії.

Діє інтернет-цензура.

У 2022 році держава повністю або частково обмежила доступ до більш ніж 3000 інтернет-ресурсів – сайтів незалежних медіа, Telegram-каналів та чатів.

Спрощено доступ спецслужб до контенту інтернет-ресурсів.

Після президентського указу постачальники послуг електрозв'язку та власники інтернет-ресурсів зобов'язані у тримісячний термін реєструватися у спеціальній інформаційній системі електронної взаємодії зі спецслужбами та налаштовувати свої ресурси для безперешкодного доступу силовиків у режимі онлайн.

У 2022 році влада Росії почала блокувати російським користувачам доступ до білоруських незалежних медіа у зв'язку з тим, що в них висвітлювався військовий конфлікт в Україні.

Що відбувається у 2023 році

Тривають затримання журналістів.

З початку року до травня 2023 року вже затримали 16 журналістів. За чотири місяці 2023 року на двох медійників порушили кримінальні справи.

У в'язницях та СІЗО на кінець квітня 2023 року залишаються 33 представники медіа.

Кримінальне переслідування не припиняється.

Проходять суди у закритому режимі. Так, у «справі TUT.BY» за «ухилення від сплати податків», «розпалювання расової, національної, релігійної чи іншої соціальної ворожнечі», «керівництво закликало до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці» гендиректора ТОВ «ТУТ БАЙ МЕДІА» Людмилу Чекіну та головного редактора TUT.BY Марину Золотову присудили до 12 років колонії загального режиму.

Триває надання медіа статусів «екстремістських формувань та організацій».

До травня 2023 року «екстремістський» статус різного порядку отримали 14 медіа та одна медіаорганізація (Білоруська асоціація журналістів).

За матеріалом "Прес клуб Білорусі"