Як ведуча каналів Медведчука Надія Сасс перетворилася на лукашенківську пропагандистку
«У провідної авторської програми на білоруському телебаченні є всі шанси досягти більшого успіху, ніж в Україні», пише українське видання Media Sapiens.
13 лютого, за десять днів до початку повномасштабного вторгнення Росії до України, до Білорусі переїхала українська телеведуча Надія Сасс. Раніше вона працювала на проросійських українських каналах: починала на каналі NewsOne, потім перебралася на «112 Україна», пізніше – на ZIK.
На NewsOne вона почала працювати одразу ж після здобуття вищої освіти в Київському інституті міжнародних відносин та практики в Європарламенті, тобто у 2016 році — і протрималася там недовго: як вона стверджувала у 2017 році, її звільнив власник каналу Євген Мураєв через критику Петра Порошенка прямого денного ефіру, що вона вела.
Коментуючи презентацію Порошенка «Книги добра», вона риторично запропонувала Порошенку «поділитися добром», яке він «тримає в офшорах», із пенсіонерами — і начебто через це її прибрали з каналу з формулюванням «за порушення професійних стандартів та особисту думку про керівництво країни в ефірі». Напевно, це був перший та єдиний випадок, коли з каналів Мураєва когось звільняли за порушення журналістських стандартів.
Вже опинившись у Білорусі, Сасс розповідала, що на той момент, наприкінці 2017 року, Мураєв намагався продати канал — і така «позиція» ведучої начебто псувала йому перспективи продажу активу.
Цікаво, що Мураєв справді продав канал — але спільнику Медведчука Тарасу Козаку, який згодом юридично став власником і «112 Україна», і ZIK — і скандал із звільненням ніяк не завадив Надії Сасс працювати на цих каналах надалі. Вона вела програми «Великі ігри» та «Зворотний бік» на «112 Україна», «Деталі дня» та «Міжнародну панораму» на телеканалі ZIK. Ще працювала на радіо — вела «Пристрасті заморської влади» на «Голосі столиці».
Політичний сімейний підряд
Окрема та менш відома частина біографії Надії Сасс (раніше її прізвище було Бородій) – це її участь у політиці. Наразі, коментуючи свій переїзд до Білорусі, вона скромно розповідає, що балотувалася від ОПЗЖ до депутатів Дніпропетровської обласної ради у місті Кам'янське (де вона народилася), але припинила політичну кар'єру через народження дитини. Насправді вибори 2020 року, які вона програла і про які говорила, що це логічний крок для журналістки, яка хоче щось змінити у своїй країні, — не перша спроба політичної активності Сасс.
У 2015 році Сасс, тоді ще Бородій, заснувала у Бельгії некомерційну організацію під назвою «Міжнародний фонд ефективного управління» (IFBG) — у документах вона є президентом. Але її більш відомою особою є громадянин Бельгії Грегорі Матьє, віце-президент фонду. У тому ж 2015 році, наприклад, Матьє та група з восьми європейських спостерігачів приїжджала до Дніпра стежити за виборами мера.
У першому турі усі ці люди були захоплені досконалістю виборчих процесів в Україні. Але коли вибори виграв Філатов (а кандидат від «Опозиційного блоку» Вілкул програв), Матьє назвав їх «найбільш непрозорими та недемократичними» і запропонував результати скасувати. А також поскаржитися до Європарламенту. Разом із Матьє на запрошення його фонду до Дніпра приїхали спостерігачами також лорд Річард Балф та польський політик Януш Недзвецький. Це той самий лорд Балф, який у 2023 році виправдовував російську агресію, зажадав від британського уряду припинити підтримку України та назвав Крим російським. І той самий Януш Недзвецький, якого у 2021 році польська прокуратура звинуватила у шпигунстві на користь Росії та заарештувала. Але до 2021 року багато хто з цих людей, зокрема Недзвецький, систематично намагався дискредитувати Україну в очах міжнародних органів, насамперед європейської бюрократії. Про роботу цілої мережі російських агентів у Європі, зокрема фонду IFBG, є багатосторінкова доповідь дослідника Антона Шеховцова (читається як детективний роман, спробуйте) під назвою «Справа Януша Недзвецького. Зліт та падіння польського агента кремлівського впливу».
Серед іншого, у цій доповіді з посиланням на матеріали справи відкриті джерела та зламане листування стверджується, що Недзвецького фінансувала і Росія, і проросійська «ОПЗЖ» — і все це відбувалося не без участі колишнього журналіста, колишнього директора Департаменту інформаційної політики МЗС України часів Януковича , колишнього депутата від ОПЗЖ, громадянина Росії Олега Волошина.
Нині Волошин — підозрюваний в Україні у державній зраді, перебуває під санкціями п'яти країн, зокрема США та Японії (але не України та ЄС). 2015 року він балотувався до Київради від «Опоблоку», сприяв приїзду всіх цих проросійських іноземців до України та «допомагав» фонду своєї дівчини, Надії Бородій (у майбутньому Сасс). Можна побачити, як той же Недзвецький, Волошин та його дівчина вечеряють. В одеському ресторані у травні 2016 року — тоді, як стверджували українські активісти, ОПЗЖ готувала провокацію на 2 травня, щоб знову використати загибель людей у Будинку профспілок на користь Росії. Пізніше Волошин та фонд його дружини (Бородій / Сасс та Волошин одружилися у 2016 році) ще неодноразово організовували якісь візити європейських прихильників Росії до України, конференції з «необхідності федералізації» України, Сасс запрошувала їх в ефіри своїх програм на каналах Медведчука, де Волошин був керівником служби міжнародного співробітництва. Словом, це була ефективна співпраця подружжя. Наприклад, у 2018 році не без їхньої участі створювали міжнародну редакційну раду для каналів Козака — Медведчука, куди входили ті ж європейські політики і, звичайно, керівники каналів Артем Марчевський та Єгор Бенкендорф.
Зрозуміло, що у 2020 році, маючи такий бекграунд, Сасс спробувала себе у справжній політиці, але спроба вийшла невдалою. Однак Сасс продовжила працювати на каналах Медведчука, а після їхнього закриття перейшла в новостворений медійний проект «Перший незалежний». Багато її колег і співвласників цього каналу, що виходив у ютубі, залишилися в Україні після повномасштабного вторгнення росії і зараз працюють на українських каналах. Когось доля розкидала світом — наприклад, Діана Панченко поїхала до Донецька. А подружжя Волошини переїхало до Білорусі напередодні. І, схоже, успішно продовжує працювати.
За багатополярний світ та лідера нації
У жовтні 2022 року нова програма Сасс під назвою «САСС уповноважений заявити» вперше вийшла білоруським державним каналом СТВ. Незважаючи на дивне найменування, з якого випливає, що САСС – це абревіатура, тому що пишеться великими літерами, а найпровідніша говорить про себе в чоловічому роді – програма не дуже оригінальна. Оскільки ведуча вже вела авторську програму саме з такою назвою — на ютуб-каналі, створеному 2018 року. Можна навіть подивитися один випуск. Також Сасс запрошувала до себе гостя, у програмі були якісь невеликі сюжети із поясненнями та контекстом, а головною темою її проекту була міжнародна політика. Програма на білоруському телебаченні виглядає так само – лише гостей у Сассі у студії двоє, а ще кількох «експертів» Сасс підключає онлайн. Решта залишилася так, як було в аматорському проекті в 2018 році.
І, як не дивно, гості та експерти, а також теми залишилися майже без змін, що зручно. Також на екрані бризкає слиною Ківа, що кричить про «нацистів в Україні»; так само чоловік ведучої Волошин розповідає про досягнення «ОПЗЖ» на виборах в Україні, також колишній патрон ведучої Медведчук розповідає про необхідність скинути «злочинний режим» Зеленського і повернутися до дружби з росією; ті ж «політологи», зокрема підозрюваний у держзраді Олександр Лазарєв, віщують швидке падіння Заходу (долара, Зеленського, України — необхідно наголосити). Загалом, мабуть, Сасс почувається комфортно. Є, звичайно, і відмінності: тепер у кожній її програмі є білоруські функціонери та маріонетки режиму, у кожній програмі є запрошений російський експерт, а також, куди без цього, є обов'язкові простори цитати та фрагменти виступів «мудрого лідера» білоруського народу, як називає Лукашенка Сасс. Насамкінець ведуча простими словами підсумовує те, що сказали її гості, і розставляє потрібні акценти.
Найпопулярніший на 12 липня випуск програми у ютубі – епізод з назвою «Україну розпродають з молотка! Хто живиться на війні?» — має понад півмільйон переглядів. І це зрозуміло: зважаючи на годинну програму, Зеленський примудрився продати Україну тричі: спочатку глобалістським інвестиційним фондам, потім Ротшильдам, а вже потім Польщі. Незрозуміло, як усі ці актори потім ділитимуть Україну, але це вже не важливо, головне — заявити тему. Не можна сказати, що вона теж дуже оригінальна: та сама перша спроба «Сасс уповноважений заявити», створена в Україні в 2018 році, була також присвячена купівлі України Ротшильдами — тоді запрошеним гостем у Сасса був Кость Бондаренко, «великий знавець» світового закулісся. Тому, в принципі, можна сказати, що Зеленський геній, адже він, на думку Сасс, примудрився втюхати Ротшильдам уже їхній, з часів Порошенка, актив. Або вона забула про розмову з Бондаренком — таки п'ять років минуло.
Всі інші програми Сасс користуються у глядачів ютуба меншою популярністю: в середньому їх переглядають від 7 до 20 тисяч разів, а великі перегляди виключно у програм, що стосуються України, хоча жодна з них не дотягує до ста тисяч. Під час інтерв'ю колегам інших білоруських каналів у програмі «Скажи не мовчи» Сасс хвалилася рейтингами, але, звичайно, жодних даних не навела. Але розповіла, що дуже щаслива опинитися в Білорусі, де «мудрий та конструктивний лідер» зберіг і примножив надбання Радянського Союзу і взагалі «зміг встояти» та не допустити «перевороту» у 2020 році. Також вона хвалила Порошенка (ось що з людьми війна робить!) і, звісно, скаржилася на Зеленського, якого «зачарували західні спецслужби». Колеги слухали її уважно, але очевидно, що «успіх» якоїсь невідомої Сасс не дуже їм подобався. Спочатку вони питали, чому вона не досягла політичних вершин — у країні, де комік став президентом, сам бог наказав стати депутатом. Потім спитали, як вона «тільки нещодавно приїхала, а вже вигризла собі авторську програму». Сасс, звісно, стверджує, що просто розіслала резюме та її, звичайно, просто запросили.
Зважена та щаслива
Судячи з ефірів, помірність Сасс полягає в тому, щоб називати бійців «Азова» «нацистським погоном» (у програмі «Фашистський інтернаціонал: як Україну перетворили на розсадник нацизму») та просувати російські наративи про «бандерівське підпілля» та європейських главу в Європі і ось-ось уже нацизм захопить Євросоюз. Як доказ цих та інших тез, знайомих усім із російської пропаганди, Сасс включає в програму своїх старих знайомих — зручних депутатів європейських країн, поки що — політичних маргіналів, які зазначають, що Україна сама винна у війні, а її підтримка — це свідчення реваншу країн осі», які зараз намагаються обіграти результати Другої світової. Як у цю логіку вкладається підтримка України з боку Великої Британії і, навпаки, відданість Угорщині росії – невідомо.
Хоча ні, одне пояснення є: «Англійка гадить» — програма з такою назвою Сасса також вийшла. І її гості запевняли глядачів, що причина історичного протистояння Британії та росії у тому, що Єлизавета колись відмовила Івану Грозному. Не питайте, чому «гадить» за це Великобританія, а не навпаки.
До речі, за цей рік Сасс двічі їздила до виснаженої та гнилої Європи у справах — записувала там тих же депутатів, серед яких є улюбленці російської пропаганди з «Альтернативи для Німеччини» (так, ті жахливі «праві»), люди зі списку, які голосували проти визнання росії державою-терористкою, та всім відомі ірландські ліві. Усі ці люди неодноразово допомагали раніше і партії Шарія, і представникам «Країни» чи «Новин», аби «довести» утиск свободи слова та «неонацистський» режим в Україні.
Вперше Сасс навіть записала їхнє інтерв'ю у будівлі Європарламенту у Брюсселі. Але після досить швидкої реакції з боку інших депутатів Сасс заборонили працювати в адміністративних будівлях структур парламенту — і тому свої інтерв'ю у Страсбурзі вона вже записувала під під'їздом Європарламенту. Але, звичайно, це все свідчить про «утиски свободи слова» і в Європі — на відміну від Білорусі, де так вільно зараз дихає Сасс.
Здається, єдиною проблемою в її студії є спроба контролювати Іллю Ківу, який за сценарієм необхідний, але не дуже комфортний персонаж, при якому «незручно» і гостям, і ведучій. Ну от як пояснити людям, що Ківа має на увазі, коли каже, що раніше батальйони добробатів сповідували прекрасну ідеологію величі слов'янської раси і були прекрасними людьми, а потім за гроші західних спецслужб перетворилися на неонацистів і ненавидять росію, хоча вони з росіянами та білорусами – один народ? Як пояснити, чому він наполягає, що неонацисти діяли під прикриттям українських силовиків, коли він був заступником міністра внутрішніх справ?
Однак головний талант Сасс — це, звичайно, не вміння приборкати Ківу. А її спосіб говорити про Україну. Говорити, що прості люди страждають, гинуть і це трагедія. Говорити, що країна «втрачає території», «руйнується» і «залишається без економіки», не згадуючи російське вторгнення. Начебто все це відбувається з невідомих, магічних причин. Хоча ні, причина цього стихійного лиха, на думку Саас, є: відмова, під впливом МІ6, від виконання Мінських домовленостей, які так чудово створили Медведчук і Лукашенко.
Лукашенко у програмах Сасс взагалі виключно голуб миру, зразок лідера, який дає майстер-класи витримки, зокрема під час спілкування зі злісними іноземними медіа та іноземними лідерами. А сама Білорусь — це вогнище спокою та щастя, які вона нарешті набула. Навіть дивуєшся, як людина, яка живе у Білорусі, може ігнорувати те, що саме з цієї країни російські війська заходили у напрямку Києва, де вона нещодавно жила, і вбили сотні громадянських людей під час окупації — і куди втекли після поразки. Не згадуючи Мачуличі, вагнерівців та погрози українцям ядерною зброєю від того ж «лідера нації». Неймовірний вишкіл! До Григорія Азаренка, з яким вона зараз працює на одному каналі, їй поки що далеко, але всі шанси наздогнати його є.
За матеріалом "Білоруської асоціації журналістів"