Як змінилося ядро протесту?

Геннадій Коршунов розпочинає цикл матеріалів, у яких аналізує матеріали соціологічного дослідження, присвяченого вивченню динаміки стану продемократичної частини білоруського суспільства.

Минулого серпня, до другої річниці початку протестів проти фальсифікацій президентських виборів, – або на початок першого етапу білоруської революції, – ми випустили серію матеріалів про стан протестної частини білоруського суспільства («Значення протестів», «Масштаб репресій», «Колективна травма», «Наслідки травмування»). Статті були підготовлені на базі проведеного з цією метою соціологічного дослідження. Організаторами дослідження були Центр нових ідей та ініціатива «Народне опитування».

Цього року ми вирішили знову поставити білорусам деякі питання з того дослідження та подивитися, наскільки та в який бік змінилася думка ядра протестного руху 2020 року. Дослідження проводилося з 26 до 30 липня 2023 року. Як метод опитування використовувався CAWI (інтернет опитування аудиторії за допомогою месенджерів Viber і Telegram). Загалом у дослідження взяло участь 1561 респондент(ка), з яких 995 перебуває у Білорусі.

Наголосимо: особливістю вибірки дослідження є презентація думок не всього білоруського суспільства, а лише його продемократичної частини.

Почнемо зі спойлера: протестне ядро білоруського суспільства «сторінку не перевернуло». І, судячи з даних дослідження, поки що перевертати не збирається.

Про це свідчить таке:

• по-перше, як і рік тому, більшість опитаних не погоджуються з тим, що вони остаточно програли. І тоді, і тепер більше половини опитаних відкидають ідею про те, що «протестний рух 2020 року зазнав поразки». 2022 року так вважало 59%, 2023 року – 55%. Різниця між цифрами мінімальна, хоч і відзначається тенденція до зниження.

Серед тих білорусів, які зараз змушені бути поза Білорусією, частка тих, хто відкидає поразку 2020 року, така сама, як і в країні.

• по-друге, рівень інформаційної зацікавленості, порівняно з минулим роком, практично не змінився. І тоді, і зараз щонайменше раз на день новини про Білорусь перевіряють близько 80% опитаних.

Тут білоруси зарубіжжя відрізняються. Серед них частка тих, хто щодня моніторить білоруські новини, менша – 67%.

Враховуючи той факт, що відбувається усихання аудиторії незалежних ЗМІ, можна припустити, що аудиторія протесту сегментується. Тобто люди відмовляються від передплат на безліч каналів і залишають собі лише відмежований набір джерел інформації (можливо навіть єдиний).

• по-третє, за минулий рік розчарування подіями 2020 року не відбулося – абсолютна більшість опитаних, як у Білорусі, так і за її межами, не розкаюються у тому, що брали участь у протестах чи підтримували їх.

З питання про те, як би респондент(ка) вчинив(ла) би, якби була можливість повернутися в 2020 рік, розподіл відповідей не змінився, цифри збігаються практично один в один. Так, якби ситуація 2020 року повторилася, то, як і раніше, 52% опитаних діяли б так само, як і тоді; трохи більше 40 відсотків – були б активнішими.

Якщо говорити про білоруських мігрантів, то вони налаштовані трохи радикальніше. Серед них кількість висловлених за активніші дії вища – 48%.

• по-четверте, зберігається (навіть із тенденцією до зростання) висока оцінка впливу подій 2020 року на білорусів як націю. 2022 року так вважало 66%, 2023 року –70%. Причому у респонденток і респондентів, які виїхали з Білорусі, оцінка значущості цих подій ще вища – 75%.

Такі високі оцінки пов'язані з впливом на націю загалом, а також й на індивідуальні долі людей. Більше 80% опитаних і в 2022 році, і в 2023 році зазначили, що події 2020-21 років повністю або суттєво змінили їхнє життя. Причому якщо у 2022 році так відповіли 82%, то у 2023 році такі відповіді обрали 85% респондентів(ок) у Білорусі та 90% – поза країною.

• по-п'яте, смисли – ті смисли, які люди приписують подіям 2020-21 років. У минулому дослідженні питання про значення і зміст протестів ставилося у відкритій формі, тобто, люди писали відповідь на питання своїми словами, без підказаних нами формулювань (відповіді можна побачити тут). У дослідженні цього року ми запропонували варіанти відповідей, сформульовані за результатами обробки відповідей. І ось що вийшло у результаті.

За результатами дослідження може виникнути відчуття, що респонденти схильні дещо ідеалізувати події трирічної давності, розглядаючи протести як незакінчений проект та наділяючи його в абсолютній більшості позитивними смислами. З іншого боку, білоруський режим дивиться на ситуацію аналогічним, хоч і дзеркальним чином. Принаймні саме такі висновки напрошуються з останнього інтерв'ю заступника начальника ГУБОЗ.

За матеріалом "Центру нових ідей"