Дайджест за тиждень (09.10-16.10)
·Переслідування білорусів за підтримку України за минулий тиждень:
- Тренера з Чавуса затримали за те, що він спілкувався в чаті в українській футболці і хотів піти в полк Калиновського. Після розмови з провокатором Юрієм Комаром був затриманий тренер Олександр Марченко. У «відео-покаянні» затриманий розповідає, що нібито був підписаний на «екстремістські матеріали, спілкувався в чат-рулетці в українській футболці та хотів піти в полк Калиновського». Під час затримання один із силовиків сказав Олександру, що його «навчать любити Білорусь і нашого президента».
- Силовики повідомили про затримання семи жителів Гомеля за образу громадян Росії. У Гомелі затримали сімох місцевих жителів. Відео з громадянами опублікував провладний Telegram-канал. Коли їх затримали і за якою статтею - не повідомляється. На відео правоохоронці заходять до кабінету голови обласної організаційної структури мисливців та рибалок Олексія Коцура та затримують чоловіка в кріслі. Після цього показують відео, на якому протягом декількох секунд семеро затриманих - три жінки і четверо чоловіків - розповідають про причини свого затримання: вони висловлювали «негативну думку» в адресу Росії і росіян», у соцмережі виявлено екстремістські публікації, та підписки на «екстремістські» канали.
- У Бресті судили громадянку України за відеозйомку військової техніки. 11 жовтня 2023 року Брестський обласний суд розпочав розгляд кримінальної справи Брюханової Катерини Андріївни. Дівчина є громадянкою України, родом з міста Херсона. Вона навчалася в Китаї, закінчила там університет у 2015 році, а в 2016 році переїхала до Білорусі. Працювала перекладачем китайської мови в Білорусі. На даний момент Катерині 29 років. 25 липня 2023 року Брюханову затримали під час перетину білоруського кордону. Коли її попросили дати телефон для перевірки, вона віддала його співробітникам разом з паролями. Білоруські силовики виявили, що 30 березня 2022 року вона надіслала 2 відео в чат-бот редакції «Дзеркало». На відео було показано пересування російської військової техніки під Мінськом, яке вона зняла сама. Прокурор Батюшко вимагав для Брюханової 2,5 роки колонії загального режиму. Суддя Андрій Сиз оголосив вирок 13 жовтня, але, на жаль, вирок правозахисникам не відомий.
- Чоловіка судять нібито за 1200 коментарів. Здебільшого вони написані білоруською мовою на підтримку України. У Гродно продовжують судити 39-річного робітника Степана Задоїку. За даними провладних каналів, у березні його затримали за понад 1200 коментарів. Його звинувачують за п'ятьма статтями Кримінального кодексу: в основному за образу Лукашенка, знущання над державними символами та насильство або погрозу вчинення насильства щодо службової особи. Справу розглядає суддя Маргарита Ланцевич. Раніше повідомлялося, що на «відео-покаянні» на Степана напали п'ятеро бійців САХРу, після чого чоловік виглядав побитим: у нього забите око та подряпана до крові голова. Також на відео були показані коментарі, які Степан нібито залишав на YouTube – переважно білоруською мовою та спрямовані на підтримку України.
·Палітичний переслід і репресії за минулу тиждень:
- Силовики змусили затриманого поета написати та прочитати на камеру вірш про ГУБОЗіК. Його «відео-покаяння» розмістили 13 жовтня. На камеру Сергія Суконного змусили зізнатися в тому, що він листувався у визнаних «екстремістськими» чат-ботах, а 11 липня цього року опублікував у телеграм-каналі «свій віршик» про Лукашенка. Пропагандисти також повідомили, що затриманий нібито адміністрував телеграм-канал та 16 груп у Facebook. Наближений до ГУБОЗІКу ресурс заявив, що Суконний нібито публікував «фейки», закликав до страйків, а його суспільно-політичні вірші «супроводжувалися розпалюванням ненависті та злочинними зображеннями». Силовики також змусили поета написати вірш про своє затримання та зачитати текст на камеру.
- «Неправильні» підписки шукали у Гродненському коледжі мистецтв. У Гродненському державному коледжі мистецтв ранок 11 жовтня розпочався з візиту силовиків. Деяких співробітників коледжу викликали до керівництва силовики в цивільному, брали на перевірку мобільні телефони, шукали «неправильні» підписки. Також на розмову викликали деяких студентів коледжу. Інформація про візит людей у погонах швидко розійшлася по закладу, тому люди почали терміново вичищати телефони, виходити з чатів та відписуватись від усього, що може викликати підозри під час перевірки гаджета силовиками. Чи були заведені якісь адміністративні чи кримінальні справи стосовно співробітників та учнів коледжу — достеменно не відомо.
·Політув'язнену правозахисницю Настю Лойку внесли до «списку терористів»
Комітет державної безпеки оновив список «осіб, причетних до терористичної діяльності» — там з'явилися імена ще семи осіб. Серед них психолог Андрій Руських, айтівець Олександр Леонович, Сергій Рудянков, правозахисниця Настя Лойка, кандидат географічних наук Анна Скриган, Олексій Ковальов, музикант Олексій Кузьмін. Зараз у «списку терористів» 1120 осіб, з них 368 білорусів (зазначимо, що в списку КДБ 1129 позицій).
·Репресії в культурній сфері цифрами та іменами від Білоруської ради культури
14 із 134 осіб відбувають кримінальне покарання в місцях позбавлення волі. 64 — у колонії. 17 - в СІЗО. 5 – на «хімії». 24 – закінчують «домашню хімію». Місцезнаходження 10 ув'язнених фігур невідоме. Читайте останні новини репресованої культури тут.
·Звіт правозахисників за вересень по «протестним» кримінальним справам: засуджено щонайменше 54 людини
У вересні правозахисний центр «Весна» зафіксував продовження стійкої тенденції притягнення до кримінальної відповідальності та засудження громадян за політичними мотивами – судова система, за наявними даними, могла репресувати близько 139 осіб. У регіональному масштабі цифри такі: Мінськ – 77; Мінська область – 8; Брест - 13; Гомельська – 15; Могильовська – 10; Вітебськ - 12; Гродно – 4. Правозахисникам «Весни» відомо про щонайменше 54 засуджених у вересні у кримінальних провадженнях громадян, з яких 22 жінки та 32 чоловіки. Повний звіт читайте за посиланням.
·Як у Білорусі переслідують колишніх політв'язнів
Масові репресії в Білорусі тривають більше трьох років і, здається, вже проникли в усі сфери життя. Майже не залишилося таких соціальних груп, які б не стикалися з увагою держави з політичних причин. Не є винятком і колишні політв’язні. Їхнє переслідування не закінчується, коли вони виходять за ворота колоній, ізоляторів і судів. Підвищена увага з боку силовиків до них зберігається навіть після звільнення, тому просто залишатися в Білорусі їм часто небезпечно. Деякі змушені покинути свої домівки одразу після звільнення. Понад десять засуджених за політичними мотивами знову опинились за ґратами за новими кримінальними справами. «Весна» розповідає, як режим Лукашенка переслідує колишніх політв’язнів, які інструменти для цього використовує, а колишній політв’язень розповідає свою історію переслідувань після звільнення та пояснює, чому йому було небезпечно сидіти вдома.
·КДБ визнав антивоєнний «Союз матерів Білорусі» «екстремістським» формуванням
Відповідне рішення КДБ ухвалив 29 вересня. У рішенні відомства також названі імена осіб, які нібито мають відношення до організації. На сайті громадського руху йдеться, що «ми не хочемо війни, ми хочемо миру та процвітання для наших країн, наших родин, наших дітей. Ми не хочемо, щоб одних матерів відправляли вбивати дітей інших матерів. Ми за мир! Тут ми допомагаємо матерям зайняти антивоєнну позицію, знайти однодумців та важливу інформацію для порятунку життя своїх дітей!»
·Військова розвідка України: Втягнення армії Білорусі у війну – стратегічне завдання Кремля
«Ці спроби були і, мабуть, триватимуть», — заявив Радіо НВ представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. Таким чином він прокоментував інформацію Центру національного спротиву про підготовку ФСБ Росії і КДБ Білорусі операції проти нафтобази в Брестській області. Представник ГУР зазначив, що це не перша провокація з боку спецслужб РФ з метою дискредитації України та втягування білоруської армії у війну. За словами Юсова, Росія володіє повною інформацією про всі об'єкти критичної інфраструктури на території Білорусі і використовуватиме ці дані як проти України, так і проти самої Білорусі.
·Відмінності між білоруською та українською мовами. Аналіз від БІЦ
Незважаючи на подібність української та білоруської мов, часто можна не тільки не зрозуміти один одного, але навіть заплутатися в значеннях, здавалося б, на одному місці. Спробуємо розібратися в подібних випадках. Повний аналіз читайте в нашій статті.
·Загинули ще двоє білоруських добровольців, котрі воювали на боці України
Ще один боєць отримав поранення. Це сталося в ніч із 6 на 7 жовтня. Відомо, що добровольці загинули, виконуючи завдання на напрямі Бахмуту. Що сталося невідомо, проте раніше білоруси воювали у батальйоні «Волат» полку Калиновського. Родичам бійців повідомили про їхню загибель. За останніми даними, захищаючи Україну, загинули вже понад 22 білоруси.
·У Києві провели акцію за відновлення меморіалу білорусам, які загинули за Україну. Раніше з нього зняли таблички з гербом «Погоня» та гаслами
На акції були бійці полку імені Кастуся Калиновського, Білоруський добровольчий корпус, білоруські та українські ветерани, волонтери, пише «Белсат». За їхніми словами, мета акції – відновити меморіал загиблим білорусам та закликати до відповідальності тих, хто знищив пам'ятник. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що меморіал білорусам, які загинули під час Євромайдану та війни в Україні, було пошкоджено невідомими. З пам'ятника зникли герб «Погоня» та гасла «Слава Україні» та «Живе Білорусь». Згодом стало відомо, що це сталося за наказом ректора університету. Після цього група депутатів Верховної Ради України звернулася до влади Києва та до Міністерства освіти з проханням втрутитися у ситуацію з меморіальним знаком білорусам.
·Влада формує білоруську ідентичність на основі російських історичних наративів. Аналітика Валерія Карбалевича
До інших форм залежності Білорусі від Росії (економічної, політичної, військової) додається ідеологічна, соціокультурна залежність. Чому це відбувається і навіщо правлячій еліті відмовлятися від ознак суверенітету, пояснює політичний аналітик Валерій Карбалевич у шпальті для видання «Позірк».
·Міграційна криза триває: з початку жовтня зафіксовано 2 494 спроби незаконного проникнення до країн ЄС із Білорусі. Також мігранти атакували польських прикордонників камінням.
У суботу, 14 жовтня, з боку Білорусі до Польщі намагалися потрапити 59 людей. «Група іноземців закидала польський патруль гілками та камінням. Під час нападу офіцер прикордонної служби зазнав травми ноги», — повідомляє прес-служба Прикордонної охорони Польщі. Загалом цього дня до країн ЄС із білоруської території намагалися проникнути 123 мігранти. А в 2023 році було припинено 35718 спроб незаконного проникнення в ЄС з білоруської території (у Польщу - 22308, Латвію - 11354, Литву - 2056), з початку жовтня - 2494.