Дайджест за тиждень (30.10-05.11)

06.11.2023

·Затримання білорусів за підтримку України минулого тижня:

Чоловіка затримали за коментар у чаті полку Калиновського. На відео силовиків стверджується, що він нібито залишив коментар «Хлопці, приїжджайте в Білорусь! Народ вас підтримає. Настав час звільнити нас».
ГУБАЗІК затримав співробітника Coca‑Cola за підбадьорливий коментар у чаті Полку Калиновського. На відео-покаянні силовики використовують скріншоти коментарів, нібито написаних затриманим: «всі в ГАГУ», «давайте їх нахер» і «тримайтеся, хлопці, ви воїни світу».
Мінчук їхав в авто зі стрічками з білоруським орнаментом і в кольорах українського прапора - його затримали. Про це повідомляють провладні Telegram-канали. Чоловіка змусили на камеру заявити, що він нібито «на замовлення адміністраторів Telegram-чату змонтував відео, які дискредитують органи внутрішніх справ і чинну владу».

·Політичні переслідування та репресії за минулий тиждень:

У Мінську за «протестними» статтями засудили викладача університету та завідуючу студентським гуртожитком, у тому числі за реєстрацію в чат-боті плану «Перемога». Суд Фрунзенського району виніс вирок у кримінальній справі за ч. 1 ст. 342 Кримінального кодексу, порушену проти викладачів університету Наталі Сівіцької, Надії Старавойтової та завідуючої студентським гуртожитком Олени Драбудзької. Раніше Старавойтова викладала білоруську мову в Київському університеті імені Шевченка – курс, який нещодавно закрили. Жінок затримали цього літа, а згодом оприлюднили з ними відео-покаяння. Наталю, Надію та Альону звинуватили в участі в акціях протесту, реєстрації в чат-боті плану «Перемога», підписці на «деструктивні» канали та «агітації проти влади до цього часу». Суддя Олена Бушава засудила виховательку Надію Старавойтову та Наталю Сівіцьку до 3 років обмеження волі («домашньої хімії»), а завідуючу гуртожитком Олену Драбудську – до 2,5 років «домашньої хімії».
Силовики затримали жителя Сениці - на його гаражі була «протестна символіка». Провладні Telegram-канали опублікували «покаянне відео» з жителем Сениці. На ньому чоловік «зізнається», що брав участь у протестах у 2020 році, був підписаний на «екстремістські» канали та чати, мав у гаражі «протестну символіку» (герб «Погоня»), а після виборів поїхав до Сеницького виконкому з пропозицією провести мітинг на підтримку Тіхановської та замінити червоно-зелений прапор біля будівлі на біло-червоно-білий.
У Щучинському автопарку затримали за «розповсюдження екстремістських матеріалів». Провладні Telegram-канали повідомляють, що протягом двох днів силовики затримали багато людей за «розповсюдження екстремістських матеріалів» на філії «Автопарк №12 у Щучині». Точна кількість затриманих невідома.
У Гомельській області за тиждень з політичних мотивів затримали майже два десятки людей. Правозахисникам гомельської «Весни» стало відомо про затримання в Речицькому, Гомельському, Хойницькому, Світлагорському, Петриківському, Мазирському та Жлобинському районах. Найчастіше громадян затримували за «поширення екстремізму». Серед затриманих був гомельський активіст Василь Поляков, він отримав 15 діб. Також стало відомо про затримання брата політолога Валерія Карбалевича разом з дружиною. Їх змусили записати відео-покаяння, але родина не погодилася. Після цього їх відвезли в ІЧУ, протримали 72 години, але винести вирок не встигли, тому що в той день було багато затриманих.
Бобруйчан засудили за квіти та свічки біля пам’ятника жертвам репресій. Минулої неділі у Бобруйську затримали колишнього лікаря Дануту Дяченко та викладача місцевого коледжу Віктора Шбу. Їх затримали після покладання квітів і запалювання свічок до пам'ятника «жертвам необґрунтованих репресій». Правозахисникам стало відомо, що після затримання їх відвезли додому на обшуки, після чого вилучили техніку. У понеділок їх судили за ст. 24.23 КаОП (несанкціоноване пікетування). У результаті Данута була оштрафована на 20 базових величин (227 доларів), а Віктор – на 2 базові величини (23 долари).
У Мінську вагітну жінку оштрафували за «пікетування» з біло-червоно-білою парасолькою. Суд над нею відбувся 20 жовтня. Згідно з рішенням суду, жінка «гуляла з біло-червоно-білою парасолькою з метою публічного вираження своїх суспільно-політичних настроїв». До матеріалів справи долучено фото, на якому мінчанка йде з розкритою парасолькою, а поруч літня жінка і «людина, яка фотографувала». У зв’язку з тим, що мінчанка виховує двох дітей, у тому числі одну неповнолітню, і наразі вагітна, її не змогли відправити на «добу», тож призначили штраф у розмірі 50 базових одиниць ($566).

·Міністерство внутрішніх справ: з 2020 року скоєно близько 16 тисяч «екстремістських» злочинів

Про це заявив представник Гродненського відділу поліції Олексій Йорш. У Мінську зареєстровано понад 6 тис. злочинів цієї категорії, в Гродненській області - близько 2 тис., у Вітебській і Могильовській областях - по 1 тис. Повідомляється, що серед «правопорушень» лідирують підписки на «заборонені» ресурси і канали.

·У глобальному індексі верховенства права за 2023 рік Білорусь опустилася на 104 місце серед 142 країн світу

Команда World Justice Project опублікувала нещодавній звіт про щорічне дослідження, проведене на основі опитувань майже 150 000 домогосподарств і 3400 експертів і практикуючих юристів. Це дослідження, зазначають автори, залишається провідним у світі джерелом даних про стан правопорядку в різних країнах. За останній рік Білорусь втратила три позиції в рейтингу, опустившись на 104 місце зі 142. При цьому навіть у 2015 році Білорусь була на 50-му рядку, а в 2020-му – на 68-му. Читати звіт повністю.

·«Я читав про такий жах в Алексієвич». Білоруські новобранці-добровольці розповіли, як війна в Україні змінила їхні плани

Рік і вісім місяців війни в Україні. За цей час, захищаючи Україну, загинуло щонайменше 35 білоруських добровольців. Восени 2023 року «Свобода» поспілкувалася з двома добровольцями, які щойно пішли до Калиновського полку. Зараз обидва вже побували на бойових завданнях. Як війна змінила їхні погляди та плани? Читайте на нашому сайті.

·Волонтер Дзяніс Урбанович розповідає про місця, які звільнили, куди його відправлять далі та що потрібно білоруським солдатам на фронті

За понад півтора роки війни хлопець набув чималого досвіду і нині обіймає посаду командира розвідувально-штурмової групи. Зовсім недавно Денис отримав чергове поранення. Що відбулося в бою, під час якого боєць був поранений? Які місця вдалося звільнити? Куди відправлятись далі? Що потрібно білоруським солдатам на фронті – у програмі «Білоруський світ».

·Чи може Україна погодитися на існування режиму Лукашенка після війни? Експертний аналіз питання

У білоруському опозиційному медіа-просторі існує один негативний наратив, який пронизаний страхом і недовірою: «А що, якщо Україна після війни буде домовлятися з Лукашенком про безпеку і погоджуватиметься на існування його режиму?... «Останнім часом цей наратив активно посилюється. Зараз ми перебуваємо в періоді фронтового та ідеологічного міжсезоння. Режим шукає нові форми впливу для свого виживання. І думка про те, що Лукашенко може протриматися довго, підриває віру білорусів у можливі зміни. Прочитайте огляд тут.

·Білоруси тікали через болото в Україну, щоб влаштуватися на роботу

Мешканець Мінська Сергій Сенько, який нещодавно втік із Білорусі через болото в Україну, розповів про свої мотиви та попросив політичного притулку в Україні. Українські прикордонники 24 жовтня в Рівненській області затримали білоруса, який незаконно перетнув державний кордон у болотистій місцевості. Чоловік йшов із села Паре Пінського району. Він пройшов 800 метрів від кордону на території України, коли його помітили прикордонники та затримали. Суд оштрафував білоруса за незаконний перетин кордону на 8,5 тисячі гривень (близько 240 доларів). Чоловік показав, що працював токарем у Пінському порту, виступає проти «політичного режиму в Білорусі». Через знайомих поїхав влаштовуватися на роботу в Україну.

·У Львові відбувся поетичний вечір, присвячений пам’яті репресованих і вбитих творців Білорусі та України

30 жовтня білоруси та білоруски Львова організували щорічну поетично-музичну акцію, щоб вшанувати пам’ять знищених письменників доби терору та спробувати прокласти місток між «Ніччю (не)убитих поетів» в Білорусі та українському «Розстріляному відродженні», а також між тогочасними подіями та нашою сучасною дійсністю. Також на заході була представлена виставка картин політв’язнів, які відвідувачі могли взяти з собою. Нагадаємо, в ніч з 29 на 30 жовтня 1937 року в Мінську було розстріляно понад 100 білоруських діячів культури, мистецтва і науки, а також громадських діячів. Ця ніч увійшла в історію Білорусі як «чорна ніч». Серед убитих 22 літературних діяча: поети, прозаїки, перекладачі, критики.

·У Львові білоруси та українці висловили солідарність з ув'язненими Лукашенком журналістами

Акція проходила 4-5 жовтня. У ній взяли участь український журналіст Віталій Портников, політолог Євген Магда, журналіст і співзасновник Білоруського інформаційного центру у Львові Юрій Кміть. Це частина марафону солідарності з журналістами з Білорусі, які перебувають за ґратами за свою роботу та громадянську позицію. З травня акції підтримки пройшли вже в 16 країнах.

·У Львові відбувся Білорусько-український експертний форум імені Острозького

Захід відбувся 4-5 листопада «Це був уже другий Форум, що свідчить про наявність попиту та затребуваності на такий білорусько-український майданчик. За два дні роботи прозвучало багато цікавих пропозицій, невимушених ідей, дискусійних наративів», – Анатоль Лябедзька. Політолог Євген Магда розповідає про 1000 кроків, які повинні зробити білоруси та українці назустріч один одному. Тут ви можете прочитати про 7 із них.

·Білоруська сторона послідовно розриває двосторонні угоди з Україною:

Договір з Україною у сфері геодезії та картографії розірвано. Рада міністрів вирішила припинити дію міжурядової угоди з Україною про співробітництво в галузі геодезії, картографії та дистанційного зондування землі, підписаної в Бресті 18 червня 2001 року.
Білорусь вийшла з угоди з Україною про спільний контроль у пунктах пропуску. Законопроект підготовлено у зв'язку з «істотним порушенням українською стороною умов договору», який діє з 1995 року.

·Куратор викрадення дітей з України Марія Львова-Бєлова в Мінську подякувала Білорусі за допомогу в їх спільному злочині

Про це писав «Білоруський Гаюн». Міжнародний кримінальний суд заарештував російського чиновницю за депортацію українських дітей. Вона приїхала до Білорусі на засідання комісії уповноважених з прав дитини країн СНД. Там вона зустрілася з послом Росії в Республіці Білорусь Борисом Гризловим. Він заявив, що Білорусь «продовжить допомагати дітям Донбасу». У ГУР вважають, що діти України фактично стали військовим трофеєм для окупаційних військ Росії. Викрадення та депортація неповнолітніх громадян України входить до переліку тяжких злочинів, скоєних державою-агресором.

·Білорусь привезла ще одну групу дітей з тимчасово окупованих Росією територій України

30 жовтня близько 40 дітей із тимчасово окупованих Маріуполя та Докучаєвська прибули до Мінська з супроводжуючими. Діти будуть направлені до дитячого реабілітаційно-оздоровчий центру «Колос» Кобринського району.

·Лукашенко не виключає можливості війни. Чому Білорусь заговорила про створення військових прокуратур

Лукашенко зібрав велику нараду з силовиками, щоб обговорити, чи потрібно створювати систему військових прокуратур. Його ліквідували в Білорусі в 2014 році. Відтоді нагляд за військовою сферою передано цивільній прокуратурі. На зустріч зібралося більше десяти генералів: Сергеєнко, Вольфович, Швед, Тертель, Кубраков, Хренін, Карпенков та інші. «Я вважаю, що Лукашенко в цьому сенсі є перестраховиком, – прокоментував Єврорадіо новину політичний оглядач Олександр Фрідман. — Він готується. Він дуже наляканий усім, що зараз відбувається на білоруських кордонах. Він, звичайно, задоволений тим, що поки білоруська армія не бере участі у війні, що на території Білорусі немає бойових дій». Проте Лукашенко припускає, що ситуація може погіршитися, що Білорусь може бути втягнута у війну. Один варіант: це буде примус з боку Росії. З іншого боку, Лукашенко вірить у всі змови білоруської пропаганди, що НАТО нібито готується до нападу (раніше казали, що це Україна), і вважає такий варіант можливим.

·Росія вивела з Білорусі всі військові частини та не створювала нових, - Держприкордонслужба України

Зокрема, йдеться про батальйони, які брали участь у навчаннях на білоруських полігонах. За словами представників ДПСУ, Білорусь продовжить проводити військові навчання, але російських підрозділів там немає - залишився лише обслуговуючий персонал тих технічних засобів, які зараз знаходяться на території Республіки Білорусь.

·Командувач Об'єднаними силами ЗСУ: у прикордонних з Україною районах перебуває близько 1,8 тис. білоруських військових

Загальна чисельність білоруських військовослужбовців, які дислокуються в прикордонних з Україною районах (від Волинської до Чернігівської областей), становить близько 1,8 тис. осіб, повідомив у своєму Telegram-каналі командувач Об’єднаних сил України (ОС ЗСУ) Сергій Наєв. За його словами, для легітимізації своєї присутності на розташованих там полігонах Білорусь, яка, на відміну від Росії, «не прийняла законного рішення про застосування своїх збройних сил проти України», постійно проводить тренування та навчання. Наєв стверджує, що згадані батальйони озброєні бронетехнікою, а також до їх складу входять артилерійські підрозділи.

·Міграційна криза на білоруському кордоні триває

У 2023 році було припинено 38 301 запитів на нелегальний в’їзд до ЄС з території Білорусі (до Польщі – 23 381, Латвії – 12 731, Литви – 2 189), з початку жовтня – 5 077. Це свідчить про те, що напруга на кордоні між Білоруссю і ЄС коливається, але залишається. Якщо взимку на початку року було попереджено 3959 звернень про незаконний перетин кордону, то навесні – 11560, влітку – 13250, у вересні – 4449.