Дайджест за тиждень (06.11 – 12.11)

13.11.2023

·Переслідування білорусів за підтримку України за останній тиждень:

  • Оголосили вирок айтішнику, затриманому після нападу на російський літак А-50 на аеродромі в Мачулищах. Чоловіка затримали у березні 2023 року. У агітаційному фільмі стверджувалося, що Дмитро нібито підключив ноутбук і вів трансляцію з аеродрому по скайпу для проекту моніторингу військової діяльності «Білоруський Гаюн». У «Гаюні» цю інформацію спростували. Дмитра Мостового звинуватили у державній зраді та пособництві екстремістській діяльності. Коли відбувся суд, невідомо. Правозахисний проект dissidents.by пише, що Дмитра засудили до 10 років позбавлення волі.

·Політичні переслідування та репресії за минулий тиждень:

  • У Могильові в сьомий раз поспіль засудили до адміністративного арешту батька політв'язня Микити Золатарьова. Днями Михайло Лапунов мав вийти на волю, але не вийде, бо його знову заарештували. 3 листопада в суді Центрального району Гомеля суддя Віктор Казачок засудив його ще на 15 діб за поширення «екстремістських» матеріалів. Михайла затримали 8 серпня і з того часу він безперервно перебуває у СІЗО. Загалом чоловік провів за гратами понад три місяці. Син Лапунова Микита Золатарьов є одним із наймолодших політв'язнів, затриманих у результаті протестів 2020 року. Загальний термін покарання для нього склав чотири з половиною роки виховної колонії.
  • Силовики затримали білоруса, який розфарбував свій автомобіль у біло-червоно-білі кольори. Під час протестів у 2020 році його автомобіль їздив містом у біло-червоно-білих кольорах. Пропагандисти стверджують, що затриманий брав участь у «перекритті доріг», влаштуванні поломок, а також «використовував звукову систему не за призначенням». На камеру чоловіка змусили сказати, що він «прикрасив автомобіль символікою БЧБ і їздив на ньому містом». Автомобіль чоловіка забрали на стоянку.
  • ОМОН затримав гродненця, який у 2020 році марширував із плакатом проти Путіна та Лукашенка. На відео-покаянні чоловік розповідає, що вийшов на площу з дружиною. Подружжя несло плакат з «наклепом» та з засудженням дії силовиків. На відео – фото, на якому видно текст плакату: «Їх звинувачують в особливо тяжких злочинах проти народу: «Бандит і вбивця», «Лукашистські карателі», «Янукович і Бакієв», «Донбасько-Кримські окупанти», «Головний упир — Путін». Автори каналу пишуть, що дружину гродненця не затримали, «тому що вони вирішили змилосердитися над її дітьми, щоб їх не забрали в притулок».
  • Жителя Барановичів заарештували на 10 діб за пісні та танці на ринку. Можливо, мова йде про процесію кришнаїдів. У жовтні суд Барановичів розглядав адміністративну справу проти чоловіка, якого затримали за участь у ході з піснями та танцями на місцевому ринку. Як йдеться в ухвалі суду, житель Барановичів «умисно організував масовий захід у вигляді ходи групи громадян у кількості близько 20 осіб, які грали на музичних інструментах, танцювали та співали пісні без відповідного дозволу Барановицького міськвиконкому».
  • Масові арешти:
  • У Речиці та Речицькому районі затримано щонайменше 6 осіб, які нібито розповсюджували «екстремістські» матеріали та підписалися на відповідні сайти та соціальні мережі. У провладному Telegram-каналі з'явилося «відео-покаяння» із затриманими. Один із них каже, що його виключили з колегії – це адвокат Павло Кулаженко.
  • У Барановичах пройшов рейд: затримано щонайменше 10 осіб. Серед них – адвокат Олександр Вайцешик. За місцем проживання Вайцишика 9 листопада відбувся обшук. Більше подробиць наразі немає.
  • 10 листопада відбулися затримання в міському селищі Мир і місті Волковиськ, у Волковиську затримано щонайменше 10 осіб.
  • Затримання відбулися на Щучинському заводі «Автопровід». Ймовірна причина затримань – поширення «екстремістських» матеріалів.
  • Силовики затримали низку працівників ВАТ «Новогрудський завод газової апаратури». Пропагандисти пишуть, що затримані «так і не зрозуміли, що таке добре, а що таке погано», і що їх притягуватимуть до кримінальної відповідальності за «розповсюдження екстремістських матеріалів».
  • Про затримання на Лідському електротехнічному заводі повідомляють провладні телеграм-канали. Ймовірна причина арештів – поширення «екстремістських» матеріалів.

·У жовтні у «протестних» кримінальних справах засуджено щонайменше 45 осіб

Правозахисний центр «Весна» зафіксував у жовтні продовження стійкої тенденції притягнення до кримінальної відповідальності та засудження громадян за політичними мотивами. За участь в акціях протесту притягнуто до відповідальності 32 особи – зафіксовано випадки переслідування та осуду громадян цілими родинами. 7 фактів нового кримінального переслідування вже засуджених політв’язнів – розглянули сьому кримінальну справу проти літнього політв’язня Василя Дземідовича. Повний звіт читайте тут.

·За що судили білорусів у жовтні

По всій Білорусі щодня тривають брутальні затримання білорусів, більшість з яких перебувають за ґратами за адміністративними провадженнями. За даними правозахисників «Весна», минулого місяця розглянули щонайменше 394 адміністративні справи. Судді винесли щонайменше 105 адміністративних арештів і 87 штрафів. «Весна стежить» склала щомісячний список найбільш дивних і безглуздих причин, за якими судили білорусів у жовтні. Читайте повну статтю на нашому сайті.

·Як у Білорусі переслідують лікарів

Незважаючи на катастрофічну нестачу лікарів в країні, влада продовжує проводити «зачистки» як у державних медичних закладах, так і в приватних клініках. За даними правозахисників, за три роки безпрецедентних репресій у кримінально-політичних справах засуджено щонайменше 35 лікарів, 15 з яких зараз перебувають у місцях позбавлення волі. «Весна» розповідає про переслідування лікарів.

·Що роблять білоруси з червоно-зеленим прапором і як їх за це карають

Підпалюють, рвуть, міняють на український. Радіо Свобода розповідає, що роблять білоруси з червоно-зеленим прапором і як їх за це карають. Незважаючи на три роки репресій, громадяни Білорусі досі знищують офіційні державні прапори. Правозахисники вважають такі дії політичною заявою та протестом проти диктатури. Відомо про 187 осіб, які «зневажали прапор». Dissident Правозахисникам відомі 187 осіб, яких звинуватили в «нарузі над державними символами». Лише двоє з них не засуджені до позбавлення волі чи обмеження волі. Серед них підлітки та люди передпенсійного віку, громадяни інших країн, городяни та селяни. Подібні акції відбуваються по всій Білорусі. Детальніше читайте на нашому сайті.

·3 роки тому, 12 листопада, у Мінську силовики вбили активіста Романа Бондаренка. «Те, що зробив Роман Бандаренко, – це особистий вибір». Свідчення учасників акції пам'яті на площі Змін

Розповідь фотографа Євгена Атцецького, мешканця площі Змін, який весь час від початку солідарності двору та утворення місцевої громади робив фотодокументацію тогочасних подій, а згодом опублікував однойменну фотокнигу. «Коли я аналізую ці події, я розділяю дії, які ми повинні були зробити як спільнота, і наші дії як окремих осіб. Те, що зробив Роман, було його особистим вибором. Не можна говорити людям не виходити. Ми тоді побачили та обговорили з сусідами, що на подвір’ї стоять бусіки, що це «підстава» і якщо ми вийдемо, то це закінчиться для нас проблемами. Ми домовилися не виходити. Але Роман написав у чаті «Я йду». Для нього це було принципове питання».

·Представники Євросоюзу та НАТО висловили підтримку білорусам у Міжнародний день солідарності з Білоруссю, у третю річницю загибелі Романа Бондаренка

12 листопада – Міжнародний день солідарності з Білоруссю, третя річниця смерті Романа Бондаренка. Верховний комісар Європейського Союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеф Бюрель нагадав про учасників акцій протесту та політв'язнів, які загинули від рук режиму внаслідок жорстокого поводження та відмови від медичної допомоги. Він знову заявив, що ЄС вимагає негайного і безумовного звільнення політв'язнів. Президент Парламентської асамблеї НАТО Міхал Щерба зазначив, що боротьба білорусів за свободу «нагадує нам, що демократія є цінною і її потрібно постійно захищати».

·Українка з чоловіком-білорусом повернулися до Мінська після року перебування в Грузії. Її депортували з країни на п'ять років після того, як її телефон перевірили в аеропорту

У національному аеропорту Мінська силовики затримали громадянку України, яка прилетіла з Грузії та постійно проживає в Білорусі, перевірили її телефон і виявили на її сторінці у соцмережі емодзі-сердечка біло-червоного та жовто-блакитного кольорів. За «антидержавну позицію» дівчину видворили з країни із забороною в'їзду на п'ять років. Історію українки та подробиці суду читайте в матеріалі «Дзеркала».

·Білоруська та українська сторони послідовно розривають двосторонні угоди:

·Київський національний університет спростував закриття білоруських програм

Київський університет не закриватиме білоруські програми, пише Наша Нива. Про це журналістам повідомив директор Інституту філології КНУ імені Шевченка Григорій Семенюк. За його словами, у 2024 році планується набір студентів на білорусистику, тривають наукові дослідження, працює Центр білоруської мови та культури. Студентів на білоруську програму набирають кожні два роки. «Ми знаємо, що рідна мова для білорусів є символом боротьби за незалежність, і демократично орієнтована частина білоруського суспільства підтримує Україну в протистоянні з ворогами, багато білорусів воюють разом з українцями». 24 жовтня ректор університету Володимир Бугров розповів про закриття білоруських програм. Він зазначив, що білорусистику припинили вивчати у 2022 році.

·Другий білоруський фестиваль документального кіно «1084. На межі» розпочався в Одесі. Подальші кінопокази відбудуться у Києві, Бучі, Тернополі та Луцьку

У програмі фестивалю — фільми «Свята вода» Андрія Кутіло, «Нове небо над новою стороною: Прогулянки з Пушкіним» Ольги Прусак, «Білоруський вальс» Анджея Фідика, «Родина» Анни Бодяки та Олександра Міхалковича, «Мужність» - Олексія Полуяна, а також фільм, авторів якого не розголошують з міркувань їхньої безпеки. 18, 19 та 20 листопада заплановані покази у Луцьку; 18, 25 та 26 листопада – у Бучі. У грудні планують провести шоу у Тернополі, у січні – у Києві. В Одесі покази пройшли на початку листопада.

·Команда Павла Латушка передала до суду в Гаазі нові матеріали щодо причетності Лукашенка до воєнних злочинів

7 листопада Павло Латушко та представники групи НАРД передали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі додаткові матеріали щодо причетності Лукашенка до воєнного злочину незаконного переміщення українських дітей. За даними НАУ, матеріали, подані до Міжнародного кримінального суду, містять додаткові докази участі Лукашенка в незаконній депортації українських дітей до Білорусі, докази та раніше невідомі факти причетності низки білоруських і російських організацій («Білоруський республіканський союз ім. Молодь» та ін.), а також їхні лідери та низка членів перед нелегальною депортацією українських дітей до Білорусі.

·На території Білорусі може перебувати близько 500 найманців ПВК «Вагнера», - моніторингова група «Білоруський гаюн»

Їхні бійці та техніка досі перебувають у таборі біля села Цель, пише моніторингова група «Білоруський гаюн». Але незабаром їх може стати менше: у жовтні до Білорусі двічі прилітали літаки, пов'язані з ПВК. Так, 12 жовтня Іл-76 прибув на найближчий до Целі Бобруйський аеродром, а через день вилетів до Малі. За інформацією ЗМІ, «вагнерівці» дислокуються в Малі, допомагаючи військовій хунті.

·Міграційна криза на білоруському кордоні триває: 11 листопада зафіксовано 207 спроб нелегального проникнення до країн ЄС з Білорусі. Попередньо, понад тиждень литовські прикордонники не зафіксували жодної спроби порушення кордону з боку Республіки Білорусь.

11 листопада 50 мігрантів намагалися прорватися до ЄС у Литві. Найбільше порушників – 86 осіб – виявлено на латвійському боці. До Польщі намагався потрапити 71 мігрант.